Скільки не мотай, кінець буде. У одно вухо влізе, у друге вилізе. Пройшов води й труби, а попаде ще й чортові в зуби. Ляси, баляси точить, людей морочить.
У нього совість, як у шолудивого волосся. Ні стиду, ні сорому, в ніяку сторону. Він брат тому, що греблі рве. Тут вовк у пастухах, а лисиця в птичницях. Сам лежить у калюжі, а кричить: не бризкай.
Як не вертись, собако, а хвіст іззаду. Він – що кішка; як ти його не кинь, а він все на ноги стає. Роззув молодця із чобіт у постоли. Хвастун – пустий чоловік. За все береться, та не все вдається.
Якби
Балакає густо, а виходить пусто. На голові (картузі) блищить, а в голові вітер свистить. Сама скаже сорока, де гніздо звила. Ради красного слівця не пожаліє й отця.
Реп’яхи високі, та чорт їм рад. Як не дмись, жабо, а до вола далеко. Чи й не справу вчинив: на свиню хомут надів.
Скажеш – гоп – як перескочиш. Хвастала кобила, що з возом горшки побила. Порожній колосок вище всіх стоїть. У людях форсить, а дома без хліба сидить.
Шапка сім рублів, а каша без крупів. У животі солома, а шапка із заломом. Чобіт рипить, а в горшку не кипить.
Ні хліба, ні муки, аби перстень на руці. Кобила за вовком гналась, та вовкові в зуби попалась. Кричить, як горобці на дощ.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)