Прислів’я та приказки про красивих, поганих, сердитих

Не краса красить, а розум. Не шукай красоти, а шукай доброти. З красивого лиця води не пити. Краса до пори, до часу. З лиця води не пити, аби вміла пироги пекти.

Поганий на вроду, та гарний на вдачу. Такий гарний, що аж гидко дивиться. З такою пикою тільки людей лякать. Ну й пика: сама цеглини просить.

Ніс, так ніс, як через Дніпро міст. Нічого дзеркало винить, як пика погана. Як гляне, то й молоко кисне. Жив би й тихо, та від людей лихо.

На сердитих воду возять. Хто з великим серцем, нехай їсть борщ із перцем. У сердитого й серце дурне. Людина сердита,

що посудина розбита.

Чорта не бійся, а від лихого чоловіка тікай. Ну й сердитий – мабуть, на молодику родився. Не сердься, бо печінка лопне. Гнів людину сушить.

Хто кого поза очі лає, той того й боїться. Молоді лаються – тішаться, а старі лаються – бісяться. Пушить його на чім світ стоїть. Двоє сваряться – то винен розумний. Розпорощалась, як квочка на яйцях.

Очі грають, а зуби скакають. Зла іскра поле спалить і сама згине. Зверху святий та Божий, а всередині на чорта схожий. Ангельський голосок, та чортова думка.

Хоч розірвався, а не піддався. Живуть, як собака з кішкою. Злий плаче од злості, а добрий

од радості. Сердиться, що не тим боком корова почухалась. Як гляне, так і ліс в’яне.

Сам на ладан дише, а на другого яму копа. Жив собакою – і околів псом. Простий, як свиня, а лукавий, як гадюка. Словом, як листом, стеле, а ділом, як голками, коле. Добрий, як баранчик, а по-вовчому виє.

Слівці з маслом, та думка чортова.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.50 out of 5)

Прислів’я та приказки про красивих, поганих, сердитих