Є рід, буде й обід. Який рід, такий і плід. Яке коріння, таке й насіння.
Яке дерево, такі його й віти: які батьки, такі їхні й діти. Від яблуні яблучка, а від дуба жолудь. Від курки курчата, від свині поросята.
Сова не виведе сокола, а такого чорта, як сама. Одно дерево, та не одні речі з його роблять. Птиця одного роду, а не однакове пір’я. Із одної печі, та не однакові книші.
Є рідня – єй возня. Рідня серед дня, а як сонце зайде, то чорт її й найде. Рідня до півдня, а пообідать ніде.
Рідня тільки до чорного дня. Його мати моїй матері – двоюрідна Параска. Андрій Кузьмі – рідний Хведір. Ваша Катерина нашій Орині – двоюрідна Одарка. Ми родичі: на однім сонці онучі сушили.
Без роду, хоч із мосту та у воду. Рід великий, а родича нема. Наш рід добрий на плід.
У нашого роду нема переводу. Ми близькі родичі: з одного кухля воду пили. Великий рід – пісний обід. На собаку кинь – родича вцілиш, а рідні нема.
Рід рідний, як сам не бідний.