Голота не боїться ні дощу, ні болота. Ні кола, ні двора. Тільки й ходу, що з воріт та у воду. Голодній кумі хліб на умі, а неголодна й про книші забула.
Бідність – не гріх, а до гріха доводить. Бідність краде, а нужда бреше. Одежі – що на собі, а хліба – що в собі. Чоловік убогий – що кінь безногий. Не лякай щуки морем, а бідного горем.
Убогість – не дурень: золото – не мудрець. Бідний хитрий на видумки, а багач на гроші. В однім кармані смеркає, а в другім світає. Хата велика – є де сісти, та нічого їсти.
Чим голіший, тим мудріший. Не статки гонять із хатки. Сума – то сума (торба), а до неї треба й ума.
Розуму багато, та грошей чортма. Бідному куди не кинь, то все догори діркою. Ситий голодного не розуміє.
Поки ситий схудає – худого чорти візьмуть. Багатому чорт дітей колише. Багатому чорти й горох молотять. Багатий усім брат, а хто нічого не має, того ніхто не знає. Багатому – щастя, убогому – діти.
Пани б’ються – у мужиків чуби тріщать. То пан хороший, як багато грошей. Двом панам тяжко служить.
Двом панам служить – сорочки не мати.