“Людина” – таке знайоме слово. Як часто ми чуємо: “Ось народилася ще одна людина”, “Він буде великою людиною”, “Оце так людина!” і не замислюємося, що ж насправді криється за цими виразами.
Хтось сказав: “Новонароджений схожий на чистий аркуш паперу”. Він ніякий – ні гарний, ні поганий. Але ось питання: звідки ж беруться негідники, з кого виростають благородні люди? І чи всі мають право називатися людиною?
Я вважаю, що людина сама формує свою особистість.
І найвищих форм підлості, так само як і благородства,
Ми говоримо “зла людина” і “добра людина”. Значить, всі – люди? Але ж ні, існує ще таке слово, як “людяність”. І вже зла людина ніяк не може бути гуманною.
А гуманність – це і щирість, і чесність, і порядність, і вихованість. Людина, що має такі риси, поєднує в собі духовне багатство, високу моральність і виявляє себе як неповторна індивідуальність.
Отож, з погляду біології, всі ми можемо називатися людьми. А от чи кожен гідний називатися людиною з погляду моралі? Над цим питанням повинен замислитися кожен.