Твір-роздум на морально-етичну тему в публіцистичному стилі

Відколи існує людство – були конфлікти, були війни. Причини кожного випадку начебто називають різні, але легко переконатися в тому, що насправді причина одна й та ж – неповага до інших людей, бажання панувати й підкоряти собі, утверджуючи свою зверхність. Мені невідомий жодний факт конфлікту, який стався через якесь непорозуміння.

Бувають звичайні війни як прояв державної політики, коли з обох сторін гинуть люди. А скільки “війн” відбувається в житті кожної людини, породжених грубістю, зневагою, приниженням. Такі “війни”

ми називаємо побутовими конфліктами. Добре, що в деяких школах дітей навчають розв’язувати конфлікти ненасильницьким способом, а шляхом розмов, бажанням порозумітися, одним словом, – шляхом переговорів.

А як же бути тим, кого в школі цьому не навчають? Та ще інколи й самі вчителі бувають стороною конфлікту? На моє глибоке переконання, про вирішення конфліктів треба писати всюди: в Інтернеті, в молодіжних газетах чи журналах, розвішувати плакати, кидати в поштові скриньки листівки на зразок реклами. А всіх без винятку вчителів треба навчити конфліктології. Бо конфлікт, в основі якого – жорстокість і небажання

розуміти інших, врешті може обидві сторони зробити такими ж жорстокими й несправедливими стосовно інших людей.

Річ у тім, що часто скривджена людина жадає помсти, а це штовхає до нових і нових конфліктів. Такі виснажливі моральні “війни” просто спустошують людину й роблять її черствою та байдужою до довколишніх.

У конфліктах не буває переможців, програють обидві сторони, якою б не була причина конфлікту. Наприклад, на додаток до того, що було сказано вище, треба було б над входом до школи повірити плакат: “Моя свобода закінчується там, де починається свобода іншої людини”. Може, після цього конфліктів би стало менше, зокрема в школах.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Твір-роздум на морально-етичну тему в публіцистичному стилі