Останні тридцять років минулого сторіччя стали в деякому роді переломними не тільки в політичному житті багатьох країн, але і в літературі. Як не дивно, але був подоланий застій у світовій літературі і умах читачів. Рецензії на книги, написані в той період, свідчать про підйом у літературі, появи багатьох нових напрямів і перспективних авторів.
Далі ці роки були названі “Новою хвилею”.
Твори, написані в ті роки, відрізнялися тим, що автори прагнули шукати нові художні форми, а це в свою чергу допомагало читачам, які ще не до кінця
Все нове, у свою чергу завжди цікаво і тому читачеві не доводилося замислюватися над питанням, що читати.
Читаючи твори авторів “Нової хвилі”, Кожен міг порівняти себе з головним героєм, тому що це були прості люди, які жили
У літературних творах автори намагалися показати всі сторони цього питання. Ідеалізація молодої радянської сім’ї пішла на другий план. Все частіше автори піднімали гострі питання сімейних відносин. Зрада одного з подружжя, небажання батьків на сімейний шлюб своєї дитини і інші теми ставали дзеркальним відображенням проблем суспільства.
Так само в цей період з’являється безліч творів, які критикують людські пороки. Кар’єризм і людська підлість оцінюється з іншого боку. Герої творів, що володіють такими якостями, не просто висміюються, а на їхніх прикладах описується все те горе, яке вони приносять навколишнім. Сатира і гумор в нових формах надаються читачам.
Автори, які пишуть такі твори, впевнені, що читати їх будуть багато людей, що належать різним верствам суспільства.
Особливо хочеться відзначити поява величезної кількості авторів жінок в період “Нової хвилі”. Жінкам більш якісно вдається розкрити саме жіночі проблеми. Тому багато рецензії на книги свідчать, що писати про жінку, як особистість у цілому це все ж жіночий доля. І посперечатися з цим важко.
Такі автори, як В. Токарєва, Л. Петрушевська, Г. Щербакова, Т. Толстая стали дуже популярними завдяки жіночій темі.