Після розпуску Покладеної комісії головною трибуною передової суспільно-політичної думки стали сатиричні журнали Н. И. Новикова “Трутень” і “Живописець” , що видавалися їм в 1769-1773 р. Не з’ясовано, хто писав окремі статті: Новиков, Фонвізін, Радищев або невідомі нам автори, тому доцільно розглянути новиковские журнали в цілому. Попередники Новикова критикували кріпосне право в економічному і юридичному плані. Новиковские журнали показали його аморальність, його розкладницький вплив як на селян, так і на поміщиків, які, привикнув
Новиковские журнали дали целую галерею портретів поміщиків. Одні з них вимагали, щоб селяни “і погляду їх боялися” , інші затверджували, що “селяни не суть человеки” а “кріпаки раби”, які тільки для того й існують, щоб “перетерплюючи всякі потреби, працювати й виконувати волю поміщика справним платежем оброку” . Треті пишалися своїм правом за всяку дрібницю “всім людям шкіру спустити” , четверті захоплювалися
Катерина II заборонила селянам скаржитися па поміщиків. У зв’язку із цим новиковский “Трутень” опублікував приголомшливі по силі й вірогідності “копії із селянських відписок і поміщицького указу”, які звучали як загальросійська чолобитна селян. У селі неврожай, відмінок худоби, населенню загрожує голодна смерть і вже восени “багато хто пішли з торбами” , але селяни повинні внести податі, віддати поміщикові оброк, заплатити нескінченні штрафи. Неплатників “на сході сек[ут] нещадно” , продають їхнє жалюгідне майно й знову “щонеділі сек[ут]” , хоча й знають, що “їм взяти ніде” .
Новиковские журнали багато місця відводили викриттю сваволі й хабарництва в адміністративних і судових установах, де сиділи “дворяни без розуму, без науки, без чесноти й виховання” . Різка критика кріпосницьких порядків, смілива полеміка з Катериною й викриття її політики були причиною безперервних репресій, які обрушувалися на новиковские видання. Новиков неодноразово змушений був міняти форму критики, назви журналів. Улітку 1773 р., напередодні Селянської війни, видання їх було заборонено
У ряді питань буржуазна спрямованість суспільно-політичних поглядів Новикова виступала ще отчетливее. У численних виданнях тієї пори, коли він стояв на чолі друкарні Московського університету (1779-1789 р.) , Новиков підкреслював значення “комерції” у житті суспільства й затверджував, що для її розвитку найбільш сприятливий республіканський лад. Він публікував статті, у яких засуджувався деспотизм, ведучий країну до бідності й занепаду, доводилися переваги волі економічної діяльності й свободной конкуренції
Новиковские видання цього часу докладно інформували читачів про хід революційної війни Америки за незалежність і відкрито виражали симпатії до американців, боровшимся за волю. Особлива увага приділялася тому, як у молодій республіці вирішувалося питання про рабовласництво; засуджувалася работоргівля й віталося обмеження рабства в Північні штатах
Ще більш показові характеристики в новиковских виданнях “славних людей нинішнього сторіччя” . У їхньому числі немає жодного діяча, пов’язаного з монархією й кріпосництвом. Ними виявляються Монтеск’є, Вольтер, Рейналь, Руссо, Франклін, Адамові, Лафайет, Вашингтон – ідеологи прийдешньої французької революції. Головною заслугою Вашингтона автор уважав проголошення республіки, що буде “притулком волі, вигнаної з Європи” . Виступу журналів Новикова свідчили про його певну симпатію до республіканського ладу, що майже не залишала місця для віри в “освіченого монарха” .
За кілька місяців до французької революції уряд відібрав у Новикова університетську друкарню, а сам він два роки через був відправлений Катериною без суду в Шлиссельбургскую міцність
(2 votes, average: 4.00 out of 5)