Олександр Блок Незнайома. Переклад Івана Глинського Перекладач: Іван Глинський Щовечера над ресторанами
Стихає вітру млявий рух, І править вигуками п’яними Весняний переплілий дух. А над пекарнею, піднесений Над смутком передмість і дач, Калачик золотіє плетений, І з тьми пливе дитячий плач.
І кожний вечір за шлагбаумами, Заламлюючи котелки, Серед канав гуляючи з дамами
Дотепні зухи-парубки. Над озером – склепіння весельне І зіграний жіночий виск. До всього звиклий в тлі небесному Бездумно скривлюється диск.
Щовечір плином
Й п’яниці із очима кроликів “In vino veritas!” кричать. Щовечора, в годину спрагнену (Таж чи не сниться це мені?) Дівочий стан, шовками стягнений, Пливе в туманному вікні. Проходить звільна межи п’яними
Вона, самітна і смутна, Духами дишучи й туманами, Сідає скромно край вікна. І віють давніми повір’ями Ті шелесткі, тугі шовки, І капелюшок із пір’їнами, І персні ніжної руки.
І чаром близькості окований, Дивлюсь за траурну вуаль Та бачу берег зачарований
Мені, мені лиш придоручено Це загадкове сонце знов!.. І душу всю мою замучену Терпке пронизує вино. Й пір’їна страусна гойдається,
В моєму мозку – каламуть, І очі сині розкриваються Й на дальнім березі цвітуть. В моїй душі – скарби намріяні! І ключ – доручено мені!
Тобі, химеро п’яна, вірю я, Бо знаю: істина в вині.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)