Олександр Блок Незнайома. Переклад М. Литвинця

Олександр Блок Незнайома. Переклад М. Литвинця Перекладач: М. Литвинець Джерело: З книги: Антологія зарубіжної поезії другої половини ХІХ – ХХ сторіччя (укладач Д. С. Наливайко).- К.: “Навчальна книга”, 2002.

Щовечора над ресторанами, Де шал гарячий не приглух, Правує окриками п’яними

Весни хмільний і тлінний дух. Удалині, в нудоті вуличній, Над заміським затишшям дач, Ледь золотіє крендель в булочній І ріже слух дитячий плач. І кожний вечір, за шлагбаумами,

Заламуючи котелки, Серед канав гуляють з дамами На всякий дотеп мастаки.

Там кочетu скриплять над озером, І чується жіночий виск, А в небі, все схопивши позирком,

Байдуже скривлюється диск. І мій єдиний друг, наморений, В моїм видніє келишку І, тайним хмелем упокорений, Як я, таїть журбу важку.

А там, біля сусідніх столиків, Лакеї заспані стирчать, І пияки з очима кроликів “In vino veritas!” кричать. І кожен вечір, в час умовлений (Чи це не мариться мені?), Дівочий стан, шовками зловлений,

Пливе в туманному вікні. Вона повільно йде між п’яними, І все зажурена, одна, Духами дишачи й туманами, Сідає мовчки край вікна. І віють давніми й оздобними

Повір’ями тугі шовки, І брилик з перами

жалобними, І персні гарної руки. Чудною близькістю закований, За темну я дивлюсь вуаль – І бачу берег зачарований І чарами пойняту даль. Мені всі тайнощі довірено З чиїмось сонцем заодно, І душу всю мою незмірену

Терпке пронизує вино. І, сколихнувшись, пера струсячі У мозку тріпотять моїм. І очі сині-сині, тужачи,

Цвітуть на березі смутнім. В моїй душі є скарб, і вручено Від нього ключ лише мені!

Потворо захміліла й змучена, Це правда: істина – в вині! – Істина в вині! (лат.)


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.00 out of 5)

Олександр Блок Незнайома. Переклад М. Литвинця