Не вернулися три брати… (за віршем т. Шевченка “Ой три шляхи ширмі!”)

Неперевершений за образністю і драматизмом вірш Т. Шевченка “Ой три шляхи широкії” розповідає про, здавалось би, буденну ситуацію. Три брати покинули домівку, покинули Україну і розійшлися на чужину. Вдома залишилися стара матір, сестра, дружина одного з братів і наречена дівчина другого.

Всі чекали на трьох братів, бажали найскорішого їх повернення. На щастя, на долю:

Посадила стара мати

Три ясени в полі,

А невістка посадила

Високу тополю.

Три явори посадила

Сестра при долині…

А дівчина заручена –

Червону

калину.

Зеленіти б молодим деревам, виглядати за селом чоловіків із чужини, та не судилося. Марність очікування на повернення рідних людей з чужини поет підкреслює тим, що всі дерева всохли і калина зів’яла. Ця образність, перенесена автором з усної народної творчості, передає трагізм становища, безвихідь і безнадію:

Не вертаються три брати.

Плаче стара мати,

Плаче жінка з діточками

В нетопленій хаті.

Сестра плаче, йде шукати

Братів на чужину…

А дівчину заручену

Кладуть в домовину.

Не від хорошого життя пішли з дому три брати, але й чужина не дала їм очікуваного щастя.

Не вийшло повернутися додому вчасно, як гадалося. Продовжують вони блукати світом:

А три шляхи широкії

Терном заростають.

Узагалі поезія Т. Шевченка близька до українського фольклору – і за змістом, і за звучанням. А у поєднанні з генієм поета вірші набувають досконалості і неперевершеності.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Не вернулися три брати… (за віршем т. Шевченка “Ой три шляхи ширмі!”)