Українська література 6 клас
НАРОДНІ КОЛИСКОВІ ПІСНІ
Туману срібна велетенська птиця
Над лугом вибивається із сил…
Хлоп’я у сні гніздечко тепле в’є
Для слова, що нікому не судилось.
І хвостиком у хатні двері б’є
Світанку цуценя, що приблудилось…
М. Боровки
Пригадай!
Чи співали тобі в дитинстві колискових пісень і хто? Можливо, тобі також доводилося робити це? Хто автор вірша “Перша колискова”, що вивчався у 5-му класі?
Про що він?
Подумаймо разом
Поміркуй, навіщо маленькій дитині
Пісня над колискою немовляти – це вже в минулому?
“Найдорожча пісня – з якою мати колисала” (Українська приказка).
“Нічого кращого немає, як тая мати молодая з своїм дитяточком малим” (Т. Шевченко).
Ключик розуміння
Народні колискові пісні є різновидом родинно-побутових пісень. Це частина дитячого фольклору, до якого ще належать забавлянки, лічилки, дражнилки,
Це її заспокоює, дає відчуття захищеності й комфорту. Колиска – маленьке ліжечко для дитини – в українській родині здавна мала символічне значення – як безсмертя роду, батьківщини, Батьківщини, зародження і продовження життя, початок чогось дуже важливого. Саме тому її ніколи не викидали, навіть якщо дитина виростала. У давнину колиску плели або майстрували із священних і “співучих” дерев – верби, клена, явора, калини, прикрашали символічними малюнками і вишивками. Під подушку клали цілющі трави – чебрець, м’яту, материнку, безсмертник, полин.
Усе це оберігало немовля, “притягувало” щасливу долю, вроду, силу. Найдавніший звичай – першим класти в колиску кота. Вважалося, що він принесе солодкий сон, спокійну вдачу. Тому кіт – найпопулярніший персонаж колискових.
Зазвичай у них вживаються зменшувально – пестливі, лагідні слова.
Запам’ятай!
Колискова пісня – різновид народних родинно-побутових пісень.
Вона вирізняється особливо уповільненим ритмом виконання, пестливою лексикою.
ОЙ ТИ, КОТЕ, КОТОЧОК!
Ой ти, коте, коточок!
Не ходи рано в садочок,
Не полохай дівочок,
Нехай зів’ють віночок
Із рутоньки, із м’ятоньки,
З хрещатого барвіночку,
З запашного василечку.
Ой спи, дитя, до обіду,
Покіль мати з міста прийде
Да принесе три квіточки:
Ой первую зросливую,
А другую сонливую,
А третюю щасливую.
Ой щоб спало, щастя знало,
Ой щоб росло, не боліло,
На серденько не кволіло.
Сонки-дрімки в колисоньку,
Добрий розум в головоньку,
А рісточки у кісточки,
Здоров’ячко у сердечко,
А в роточок говорушки,
А в ніженьки ходусеньки,
А в рученьки ладусеньки.
Ф. Кричевський. Сім’я. Ескіз триптиха “Життя”.
1925-1927 pp.
Як тут передано любов матері й дитини?