Микола Вороний – Блакитна Панна (АНАЛІЗ)

Аналіз твору

Миколи Вороного “Блакитна Панна”

1912 р.

Літературний рід : лірика.

Жанр : ліричний вірш.

Вид лірики : пейзажна.

Провідні мотиви : возвеличення краси природи і єдність її з мистецтвом.

Віршовий розмір : хорей.

Про вірш : вірш має витончену форму, яскраві тропи. Провідні мотиви твору – возвеличення краси природи і єдність її з мистецтвом. Блакитна панна – це образ Весни “у серпанках і блаватах”, якій уся земля виспівує: “Осанна!” і тривожить душу ліричного героя. Для символістів, як і для

представників інших модерністських стилів, форма вірша, художні засоби набували дуже великого значення: важливо не стільки що сказати, а як сказати. Микола Вороний став, по суті, новатором у розширенні музичних можливостей українського вірша. “Блакитна панна” рясніє асонансами й алітераціями, як і сама Весна, що приходить до нас із співом птахів і ручаїв.

Сам автор зазначав: “Я писав не так од образу, як од звуку. І дійсно, мелос, спершу примітивний, а далі технічно все більше ускладнений, був джерелом моєї пісні-вірша”. Справді, джерелом поезії, її ритму й звучання, є мелодія. Звук для символістів – понад

усе.

У науці навіть відоме поняття “звукосимволізм”.

Не можна не помітити в “Блакитній панні” Вороного і специфічного розміщення рядків у строфах: вони ніби сходинки, по яких скрапує на весні талий сніг під грою сонячного проміння. Таке розміщення рядків поезії будить особливий темпоритм. Отже, форма у поетів-символіс-тів – це надважливий засіб витворення потужного ліричного струменя.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Микола Вороний – Блакитна Панна (АНАЛІЗ)