Аналіз твору
Миколи Вороного “Блакитна Панна”
1912 р.
Літературний рід : лірика.
Жанр : ліричний вірш.
Вид лірики : пейзажна.
Провідні мотиви : возвеличення краси природи і єдність її з мистецтвом.
Віршовий розмір : хорей.
Про вірш : вірш має витончену форму, яскраві тропи. Провідні мотиви твору – возвеличення краси природи і єдність її з мистецтвом. Блакитна панна – це образ Весни “у серпанках і блаватах”, якій уся земля виспівує: “Осанна!” і тривожить душу ліричного героя. Для символістів, як і для
Сам автор зазначав: “Я писав не так од образу, як од звуку. І дійсно, мелос, спершу примітивний, а далі технічно все більше ускладнений, був джерелом моєї пісні-вірша”. Справді, джерелом поезії, її ритму й звучання, є мелодія. Звук для символістів – понад
У науці навіть відоме поняття “звукосимволізм”.
Не можна не помітити в “Блакитній панні” Вороного і специфічного розміщення рядків у строфах: вони ніби сходинки, по яких скрапує на весні талий сніг під грою сонячного проміння. Таке розміщення рядків поезії будить особливий темпоритм. Отже, форма у поетів-символіс-тів – це надважливий засіб витворення потужного ліричного струменя.