Марко було 15 років, коли з далекої тривалої мандрівки повернулися у Венецію його батько Ніколо й дядько Матео – багаті купці. Смороду побували в Криму, на Середній Волзі, у Самарканді й Бухарі, у Монголії. За їхніми словами, Монгольська імперія простягнулася від Дунаєві до берегів Тихого океану.
Навіть Китай був під владою монгольського хана Хубілая.
Брати Поло розповіли ханові про свою далеку батьківщину й про християнську віру. Розповіді так вплинули на хана Хубілая, що він просив їх після повернення до Європи передати привіт папі
Тільки через два роки (1271 р.) брати Поло отримали відповідного аркуша папи й подарунки для хана Хубілая. Цього разу Ніколо взявши йз собою сімнадцятилітнього сина Марко. Це був качан подорожі, якій судилося статі одним з найбільш вражаючих географічних відкриттів усіх часів.
Шлях до Китаєві був довгий, він зайняв близько чотирьох років.
Старий хан Хубілай прийняв батьківщину Поло щиро. Марко пощастило дуже незабаром завоювати довіру могутнього правителя. Він так сподобався Хубілаю, що йому дозволили
Хан довго не відпускав їх на батьківщину. Їм допоміг випадок, брати Поло й Марко погодились супроводжувати монгольську й китайську принцес, яких віддавали в дружини монгольському правителеві Персії (нині Іран), що живий у Тебрізі. Доставивши принцес у Персію, батьківщина Поло в 1295 році повернулася до Венеції. Вся Венеція була вражена, довідавшись, скільки багатства – коштовних каменів – привезли зі Сходу три мандрівники.
Незабаром спалахнула Війна між Венецією й Генуєю за першість у торгівлі на Середземному морі, Марко Поло спорядив за свій рахунок корабель і сам бравий доля в бою. Разом зі своєю командою він був узятий у повний і кинутий до генуезької в’язниці. Там він познайомився з письменником Рустичано. У довгих розмовах і бесідах Марко розповів останньому про своє життя, про дивні мандрівки на Сході. “Слухай, Марко! – зненацька запропонував Рустичано, – а що коли я всі це запишу й мі зробимо книгу про Китай та інші землі Сходу?”.
Марко Поло погодився. Удвох смороду видали дорожні записки, що відразу ж принесли мандрівнику європейську славу. Вперше в європейській історії відносин зі Сходом стали відомі детальні подробиці з життя загадкової батьківщини прянощів, шовку й порцеляни.
Нарешті в Європі довідалися, що далеко на Сході існують багаті багатолюдні міста, використовуються паперові гроші, у будинках є опалення, а паливом служити чорний камінь (так Марко Поло назвавши вугілля). Люди там їздять по зручних дорогах і плавають на кораблях. Великий хан правити численним народом, характер і звичаї якого зовсім не схожі на європейські, а міць імперії забезпечують продумана організація й суворе управління.
Записки Марко Поло викликали в європейців шок. Алі одночасно були сприйняті як виклик. Чому? Та тому, що доводило визнати, що, незважаючи на переваги християнської релігії перед всіма іншими, європейський спосіб життя не єдино можливий. Марко Поло відкрив для європейців казкові багатства Сходу, про які колися смороду ледве малі уявлення та й те не безпосередньо, а через арабів, посередників у торгівлі.
Тепер же відкривалася перспектива налагодити прямі торгівельні відносини з неймовірно багатими східними правителями й виграти суперництво з мусульманами, які в певний момент стали традиційними ворогами християнства.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)