Марко Вовчок усвідомлювала, що роль народних мас у антикріпосницькому визвольному русі неминуче має стати активною і виллється у відкриту боротьбу з кріпосниками. В “Інститутці” вперше з’являється образ кріпака, що захистився за допомогою сили, піднявши руку на пана. Це образ закріпаченого селянина Прокопа. Прокіп – надзвичайно волелюбна особистість, і він не розуміє тих, хто примирився зі своїм становищем.
Його мета – добитися вільного життя за всяку ціну: “Я так: або вирятуйся, або пропади!”, “Та на волі і лихо і напасть
Прокіп – чесна, благородна
Прокіп – рішучий, щирий, людяний до таких же знедолених, як і сам. Він наділений не лише духовною красою, але й зовнішньою: “високий парубок, ставний, поглядає, всміхається”. В образі Прокопа Марко Вовчок показала новий тип кріпака-бунтаря, в якому пробуджується класова свідомість, стихійний протест проти панів.
Про волю він не тДльки мріє, а й активно бореться за неї.