Марко Вовчок |
Справжнє ім’я – Марія Вілінська |
(1833-1907) |
Народилася 10 грудня 1833 р. в маєтку Єкатерининське Орловської губернії у збіднілій дворянській сім’ї.
Виховувалася в приватному пансіоні в Харкові.
В салоні тітки К. П. Мардовіної в Орлі познайомилася з майбутнім своїм чоловіком, українським фольклористом і етнографом О. В. Маркевичем.
Проживаючи в 1851 – 1858 рр. у Чернігові, Києві, Немирові на Вінниччині вивчила
Пізніше у Петербурзі у 1859 вона вже як автор збірки “Народні оповідання” потрапляє в коло видатних літераторів.
У 1859 – 1867 рр. перебуває за кордоном, де знайомиться з видатними людьми.
Після повернення з-за кордону зближується з видавцями “Отечественных записок”, веде в цьому журналі рубрику зарубіжної літератури, публікує свої оригінальні твори й переклади.
У 1867 – 1878 рр. найяскравіше виявився талант письменниці як російського романіста.
Виступає Марко Вовчок і як критик, редактор петербурзького журналу “Переводы лучших иностранных
24 травня 1870-го року Марко Вовчок підписала контракт з петербурзьким видавцем Звонарьовим про укладання нею та редагування ілюстрованого місячника “Переводы лучших иностранных писателей”.
Скликаний третейський суд з 19 літераторів визнав Вовчок винною у плагіаті.
Після цього випадку, який осоромив письменницю, вона переїхала жити в глушину – в маєток своїх знайомих у Тверській губернії.
Померла 28 липня 1907р.
Твори:
– дві книги “Народних оповідань” (1857 – перший том, 1862 – другий том)
– соціальна повість “Інститутка” (1859-1861)
– оповідання:
- “Чари” “Максим Гримач” “Данило Гурч”
– історичні казки-повісті:
- “Кармелюк” “Дев’ять братів і десята сестриця Галя” “Невільничка” “Гайдамаки” “Сава Чалий”
– повісті
- “Три долі” “Павло Чорнокрил” “Сестра” “Дяк”
– збірка російською мовою “Рассказы из русского народного быта”
– повісті:
- “Тюлевая баба” “Записки причетника”
– близько ста перекладів і двохсот книг