Маринізм

Маринізм (лат. marinus – морський) – морська тематика в художній літературі, позначена не тільки естетичним переживанням морських краєвидів та життя моряків, а й часто поривом у незвіданий простір, жагою відкриття нового. Представниками поетичної мариністики в українській літературі можна вважати Т. Шевченка (“Гамалія”), Лесю Українку (цикл “Кримські спогади”, “З подорожньої книжки”), П. Карманського (вірші із збірки “Пливемо по морі тьми”), 0.Близька (“Іронічна увертюра”, “Дев’ятий вал”, “Порт”, “Туман”, “Рейд”), П. Тичину (“З кримського циклу”) та ін. Навіть у поетів (І.

Франко, Б.-І. Антонич), які не бачили моря, з’являються мариністичні мотиви. М. наявний і в інших літературних родах, як у повісті Ю. Яновського “Майстер корабля”.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Маринізм