Екзотика

Екзотика (грецьк. exotikos – чужий, іноземний) – незвичайні для мистецтва та літератури культурні явища, які на тлі традиції вражають особливими, “нетиповими” якостями. Саме такими сприймалися в Європі гаїтянські полотна П. Гогена, поетична збірка А. Кримського “Пальмове гілля” (1901) – українським читачем:

Ох, арабські фоліанти!

Вас несила вже читати;

Бо розкинувсь сад запашний

Під вікном моєї хати.

Підведу од книжки очі, –

Під вікном ростуть банани,

Шелестять високі пальми,

Мирти, фіги і платани.

Екзотичні

мотиви викликають свіже враження, але не завжди сприймаються адекватно, для цього потрібен час. Вони можуть бути не лише східного походження, а й західного тощо, як, приміром, у ліриці та драматичних творах Лесі Українки, М. Рильського чи Юрія Клена. Е. з’являється і в інших жанрах літератури (найбільше в нарисах, де описується побут інших народів, наприклад, у Л. Чернова-Малошийченка: “125 днів під тропіками”, 1928 та ін.).

Слова та вирази на позначення своєрідних, неперекладних понять та реалій інших народів, вживані у художній літературі незалежно від її конкретного тематичного зосередження, називаються також екзотизмами (“Чурек і сакля – все твоє” – Т. Шевченко). Однак вони лише тоді ефективно виконують свою смислову та художню функцію, коли автор володіє чуттям естетичної міри.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 5.00 out of 5)

Екзотика