Колись Шаляпіна і Гмирю (1) Без мікрофона чув весь світ, А цей – несе його, мов гирю, І за собою тягне дріт.
Спішить на сцену перед нами І починає ще здаля Завзято бацати (2) ногами Й варіювати (3) “ля-ля-ля!” Хоч безголосий – Є в металі Запас незайманих джерел!
Тож верещить динамік в залі, Як недорізаний козел! Збагни – чи спів то, чи розмова? Щось шепче й вертиться, кружля.
Ані мелодії, ні слова! Лящить обридле “ля-ля-ля!” Я 6 не писав про безголосся І про таких молодиків, Та щось багато розвелося
У нас подібних “співаків”!
Оте крикливе “ля-ля-ля!” (1) Шаляпін Ф. (1873-1938) – російський співак; Гмиря Б. (1903-1969) – український співак. (2) Бацати – різко бити. (3) Варіювати – співати по-різному.
(4) Репродуктор (гучномовець) – радіопристрій.
Критика, коментарі до твору, пояснення (стисло): У часи гумориста Степана Олійника естраду, радіо, телебачення заполонили беззмістовні пісні під фонограми. Та й музику інколи важко було назвати музикою. Отже, поет виступив проти такого “псевдомистецтва”.
На жаль, майже таке ж становище в музичній