Літературне хуторянство | Українські твори

Літературне хуторянство – примітивне, провінційне розуміння завдань та специфіки літератури, відсторонення її від магістральних ліній світового письменства, втілення хворобливої меншовартості українства. Для нього властиве зловживання літературними штампами, версифікаторство, епігонство, протистояння оновлювальним віянням у мистецтві. Небезпідставно Леся Українка назвала такі безпереспективні тенденції “дикою бурсаччиною”. Л. х. заперечували власною творчою практикою представники “Молодої музи” та “Української хати”,

“празької школи” та “розстріляного відродження”. Особливого загострення проблема Л. х. набула під час Літературної дискусії 1925-28, коли М. Хвильовий повстав проти “червоної просвіти” як мімікрованого різновиду літературної провінційщини, так званого “масовизму”, підтримуваного більшовицькою владою.

Особливого “розквіту” Л. х. набуло у сприятливих для псевдолітератури умовах соціалістичного реалізму, дискредитуючи справжні критерії достеменного мистецтва. Л. х. слід відрізняти від хуторської філософії П. Куліша (“Листи з хутора”, 1861), в якій обстоювалася потреба розвитку української культури та літератури на націоцентричній основі, співмірній європейським масштабам світосприймання, але без втрати ментальної ідентичності.

(1 votes, average: 5.00 out of 5)

Українські шкільні твори:

ВАПЛІТЕ – Літературне угруповання ВАПЛІТЕ (ВІЛЬНА АКАДЕМІЯ ПРОЛЕТАРСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ) З літературною дискусією 1925-1928 рр. пов’язані виникнення, існування і доля визначної літературної організації 20-х рр. – ВАПЛІТЕ (Вільної академії пролетарської...

Суспільне та історино-літературне значення поеми І. П. Котляревського “Енеїда” “Їснують в історії народів дати, які немовби розривають надвоє їхнє життя і утворюють межу високу посеред рівного шляху історичних подій. Минувшина остається по той бік...

“МОЛОДНЯК” – Літературне угруповання “МОЛОДНЯК” Організація комсомольських письменників “Молодняк” була заснована 1926 р. До неї належали письменники Харкова (П. Усенко, Л. Первомайський, І. Момот, В. Кузьмич, О. Кундзіч, Я....

Іван Нечуй-Левицький – Сьогочасне літературне спрямування СЬОГОЧАСНЕ ЛІТЕРАТУРНЕ ПРЯМУВАННЄ АБО НЕПОТРІБНІСТЬ ВЕЛИКОРУСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ДЛЯ УКРАЇНИ І ДЛЯ СЛОВ’ЯНЩИНИ Текст із видання Іван Нечуй-Левицький. Українство на літературних позвах з Московщиною. Культурологічні трактати....

Таблиця “Літературний процес XX століття” Початок XX ст. (до 1917 року) Ці хронологічні межі визначаються не тільки перебігом революції 1905-1917 рр., а й відходом із життя І. Франка (1916 р.)...

Десталінізація. Літературне оновлення 60-х років Реферат на тему: “Десталінізація. Літературне оновлення 60-х років” Намагання нового кремлівського керівництва дістати ширшу підтримку неросійських народів, і особливо українців, були частиною великого плану реформ....

СПУ – Літературне угруповання СПУ (СПІЛКА ПИСЬМЕННИКІВ УКРАЇНИ) 23 квітня 1932 р. з’явилась постанова ЦК ВКП (б) “Про перебудову літературно-художніх організацій”. Її наслідком стало утворення Спілки письменників СРСР, складовою...

Заангажована література Заангажована література (фр. litterature engagee, від engager – запрошувати, наймати) – література, перейнята пафосом суспільно-політичної, громадянської чи національної проблематики. З. л. – прояв соціальної відповідальності...

“ПЛУГ” – Літературне угруповання “ПЛУГ” Ініціатором створення і головою “Плугу” був С. Пилипенко, його активними членами – А. Головко, А. Панів, І. Сенченко, Г. Епік, О. Копиленко, Д. Гуменна,...

“ГАРТ” – Літературне угруповання “ГАРТ” Спілку пролетарських письменників “Гарт” було засновано на початку 1923 р. з ініціативи Василя Еллана-Блакитного (Елланського), а також В. Коряка, І. Кулика, В. Сосюри, Миколи...

Літературне життя в епоху Августа Епоха Августа – період розквіту римської культури. У його час були створені такий добутки літератури й мистецтва, які придбали всесвітньо-історичне значення й протягом багатьох сторіч...

Горький, Максим – літературне ім’я відомого письменника Олексія Максимовича Пєшкова Горький, Максим – літературне ім’я відомого письменника Олексія Максимовича Пєшкова. Народився в Нижньому-Новгороді 14 березня 1868 р. По своєму походженню Горький аж ніяк не належить...

“НЕОКЛАСИКИ” – Літературне угруповання “НЕОКЛАСИКИ” На відміну від інших груп, “неокласики” не дбали про своє організаційне оформлення і не виступали з ідейно-естетичними маніфестами. Проте їхня присутність у літературному житті...

Коли починається українське літературне бароко? Літературне бароко в Європі розвивалося нерівномірно, несинхронно: його початок припадає на середину XVI ст. (Іспанія, Італія), а розквіт у слов’янських країнах-на XVIІ-XVIII ст. Першим українським...

ЛІТЕРАТУРНЕ СВЯТО “КНИЖКА – ДОБРИЙ, МУДРИЙ ДРУГ” І семестр З ЛІТЕРАТУРНОЇ СКАРБНИЦІ ДОДАТОК Мета: розкрити значення книги в житті людини; ознайомити дітей із правилами користування книгами; прищеплювати дбайливе ставлення до книжок; виховувати...

Серед книжок, як і серед людей, можна потрапити в гарне товариство. Вступ до теми: “Літературне коло” Матеріал уроку. Вступ до теми. Акровірш “Література”. Улюблені письменники. Мета. Ознайомити з творчістю письменників, твори яких містить даний розділ; розширити знання про раніше відомих авторів;...

Водорості Водорості – мешканці води. Вони живуть у водоймах із червоною водою, солоної, а є й такі, які живуть на корі дерев. Водорості можуть бути одноклітинними,...

Апофеоз Апофеоз (грецък. apotheosis.- обожнення} – власне урочисте прилучення до божественної громади. В античні часи до її складу обиралися засновники колоній, герої Пелопонеської війни, соратники Олександра...

Агітаційна версифікація Агітаційна версифікація (лат. agitatio – спонукання до чогось) – актуальні вірші політичного гатунку, адресовані загалу, один з яскравих різновидів соціальної заангажованості поезії. Покликані донести до...

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРОВІДНИХ ШЛЯХІВ РОЗВИТКУ ПОЕЗІЇ СЕРЕДИНИ XIX ст ТРАДИЦІЇ ТА НОВАТОРСЬКІ ЗРУШЕННЯ В ПОЕЗІЇ середини – другої половини XIX ст. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРОВІДНИХ ШЛЯХІВ РОЗВИТКУ ПОЕЗІЇ СЕРЕДИНИ XIX ст. Замайорить колись крилатий стяг...

Відрубність розвитку української літератури Відрубність розвитку української літератури – концепція своєрідності” української літератури, яка трактувалася як вияв етнопсихології українців. Передумови вчення про В. заклали М. Костомаров, В. Антонович, розвинули...

Езопівська мова Езопівська мова (за ім’ям давньогрецького байкаря Езопа, VI-V ст. до н. е.) – замаскований спосіб думок з натяками, недомовками (інакомовлення, алюзії, іронії, алегорії) задля уникнення...

Літературознавство і критика Літературознавство і критика У зв’язку з пожвавленням літературного життя в Україні зароджується літературознавство. Саме на ці роки припадає бурхливий розвиток літературної критики, яка в 60-ті...

Критичний реалізм Критичний реалізм Найвизначнішою особливістю другого періоду розвитку нової української літератури є зародження й утвердження в ній критичного реалізму. Принципи критичного реалізму – правдивість деталей, типових...

Епістолярна критика Епістолярна критика – аналіз і оцінка творів літератури з погляду сучасності, уміщені в листах. Епістолярні жанри з вкрапленням літературно-критичних роздумів і оцінок мають чималі традиції...

Ілюстративність у літературі Ілюстративність у літературі (лат. illustro – освітлюю, роз’яснюю) – надужиття в художній літературі зображально-описовими елементами, які покликані унаочнювати, конкретизувати певну думку, ідеологічну доктрину чи партійну...

Ідеалізація Ідеалізація (фр. idealisation, від ideal) – спосіб наукового пізнання, один із видів абстрагування, що полягає у створенні таких об’єктів, які не існують у реальному житті,...

Теорія літератури: “Кого ж відносять до “інший” прозі”? Наприкінці 1980-х років літературознавець Г. Біла в статті “”Інша” проза: передвістя нового мистецтва” задалася питанням: “Кого ж відносять до “іншій” прозі”? І назвала самих різних...

Цензура Цензура (лат. censura, від censeo – оцінюю, висловлюю думку) – контроль офіційної (світської або духовної) влади за змістом, випуском у світ і поширенням друкованої продукції,...

“Енеїда” – перший твір нової української літератури Іван Франко писав, що “1778-й рік вважається початком нової української літератури”, бо тоді вперше була надрукована “Енеїда” Котляревського, твір глибоко народний і за змістом, і...