Агітаційна версифікація

Агітаційна версифікація (лат. agitatio – спонукання до чогось) – актуальні вірші політичного гатунку, адресовані загалу, один з яскравих різновидів соціальної заангажованості поезії. Покликані донести до свідомості найширших народних мас певну ідею у спрощеній заримованій формі, вони неодноразово виправдовували своє призначення в позалітературному контексті. Політики, знаючи неабиякий вплив віршового слова на людську психіку, часто зверталися до його послуг, навіть намагалися припнути до своєї ідеології.

Особливого зловживання

зазнала А. в. у період комуністичного режиму, де вона перетворилася на примітивну агітку, застосовувану “гартованцями”, “молодняківцями”, вуспівцями, панфутуристами, продуковану апологетами “пролетарського” та соціалістичного реалізму. А. в. за умови її відповідності внутрішнім духовним потребам народу стимулює^його самоздійснення на іманентній основі. Так, принаймні, . народницька версифікація (М. Старицький, П. Грабовський, Б. Грінченко та ін.) пробуджувала національну самосвідомість українства.

Могутньою пасіонарною силою національного державотворення перейнятий цикл О. Ольжича “Незнаному Воякові” (1935): “Державу не твориться в будучині, /Державу будується нині”.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.50 out of 5)

Агітаційна версифікація