Заангажована література

Заангажована література (фр. litterature engagee, від engager – запрошувати, наймати) – література, перейнята пафосом суспільно-політичної, громадянської чи національної проблематики. З. л. – прояв соціальної відповідальності митця за результати своєї творчості. Ідею заангажованості особи в суспільстві висунули персоналісти ще в 20-30-х XX ст., щодо художньої літератури її застосували екзистенціалісти після 2-ої світової війни (зокрема Ж.-П. Сартр). На основі об’єктивної зумовленості літератури суспільним життям постала так звана ленінська теорія

партійності літератури, яка в умовах тоталітарного суспільства практично перетворилася на заангажованість, приводячи до фальсифікації життя, до продукування творів за заздалегідь сконструйованими нормами, канонами (метод соціалістичного реалізму). Виникла розбіжність між теорією і художньою практикою, яка або не відповідала теорії і тому критикувалася, або, відповідаючи теорії, не давала естетичних цінностей.

Концепція З. л. не передбачала підпорядкованості літератури певній партії чи зв’язку з якоюсь однією ідеологією. Йшлося про те, щоб письменник відчував свою причетність до світу, свою частку відповідальності

за його долю. Така концепція не пов’язувала художню літературу з жодним літературним напрямом чи стильовою течією, принаймні, не зреалізувалася у жодному із стильових утворень.

Термін З. л. відбивав традиційне розуміння тенденційності літератури, її суспільного призначення. Подібні погляди на літературу набували особливого поширення в період національно-визвольних змагань поневолених народів за свою незалежність. У цьому сенсі зрозуміла висока суспільна заангажованість нової української літератури XIX – початку XX ст. Така “самозаангажованість літератури” зумовлювала твердження молодого І. Франка в 1878, що літератури, яка стоїть понад партіями, “ніколи не було”.

Особливого значення надавали З. л. народники (С. Єфремов та ін.), протиставляючи критерій правди критерію краси. Конструктивне розв’язання цієї проблеми запропонували представники “празької школи”, актуальною вона була для МУРу, шістдесятників та ін.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Заангажована література