ВОЛТ ВІТМЕН (1819-1892)
ЗБІРКА “ЛИСТЯ ТРАВИ”
“Листя трави” творча історія, сенс заголовка
Задум книжки Волт Вітмен пояснив так: “Листя трави” – це переважно спроба виразити мою власну емоційну й особистісну природу…” Це розповідь про духовну еволюцію поета протягом усього його життя. Ліричний герой – сам Поет, син Людства, Землі та Всесвіту. Можливо, саме тому протягом усього життя Вітмен удосконалював, доповнював і шліфував своє творіння.
Автор порівнював це постійне вдосконалення чи то з деревом, яке
Збірка “Листя трави” була вперше надрукована в 1855 р. і складалася з 12 поезій, які не мали назв. Так поет підкреслював нероз
Ривну єдність, цілісність свого твору як ліро – епічного монологу в поемах і віршах. Він власноручно набирав текст у друкарні, художньо оформив видання. На зеленій обкладинці зображені стебла трави і відтиснута назва – “Leaves of Grass”.
Про ім’я автора читач дізнавався з віршів, оскільки замість імені й прізвища Вітмен помістив на титульному
За життя поета книжка перевидавалася дев’ять разів, в останній редакції міститься вже 400 різних за жанрами поезій: від невеличких віршів до значних за обсягом поем, таких як “Пісня про себе”, “Пісня відкритого шляху”, “Пісня про сокиру” та ін.
Про назву збірки написано немало. Слова, ужиті в її заголовку, в англійській мові є багатозначними. Так, слово “grass”, яке означає “трава, пасовисько”, неодноразово обігрується в тексті (“О, нарешті, я усвідомив: трава промовляє назліченними язиками”), Показовим є уривок, де поет дає волю своїй бурхливій фантазії, індивідуально-авторським асоціаціям:
Послухай-но, що це – трава? – повні жмені простягши, дитина
Спитала. Що відповім я дитині? Я ж боне більше від неї знаю про це.
Може, це прапор зелений вдачі моєї, зітканий із різнотрав’я надій.
Може, це хусточка Бога,
Дарунок запашний, на згадку зумисне кинутий,
З іменем власника десь у куточку, щоб ми спостерігали, і міркували,
І говорили: – Чиє?
Може, трава й сама – дитина, новонароджене малятко
Рослинне… Переклад С. Хміля
Слово “leaves” в англійській мові означає “листки”, “паростки”, а ще – “стулки дверей”, і навіть “аркуші паперу”. Існує версія, що це також сучасний Вітменові друкарський термін – “аркуші рукопису, сторін набору книжки”. Адже не забуваймо, що він працював у друкарні та особисто брав участь у наборі своєї книжки. Це, до речі, видно з її розмаїтого і рідкісного для того часу оформлення.
Книга всього життя
Книга віршів “Листя трави” побачила світу 1855 році і за життя Волта Вітмена, постійно доповнюючись і змінюючись, перевидавалася в 1856, 1860, 1867, 1871, 1872, 1876, 1881, 1889, 1891 роках.
Отже, ніжні листочки трави, що пробиваються крізь земну твердь назустріч сонцю, прикриті взимку снігом, щовесни заново відроджуються. Можливо, через цю асоціацію вони й стали для поета символом безкінечності життя, його вічної циклічності (перетворення матерії на інші види, її незнищенність, вічне оновлення світу).
Назва збірки відобразила поетове світосприйняття: трава (незнищенна, як і саме життя) стала метафорою, яка найточніше передає пафос його творчості. Так багатозначність слів, ужитих у заголовку збірки поезій Волта Вітмена, викликає думки про багатозначність смислів самого твору. Та й поетичний хист поета колись нагадував маленький пагінець майбутнього могутнього дерева, який ховається в траві, нічим не вирізняючись на її тлі.
Однак прийшов час, коли він стрімко звівся вгору, сягаючи верховіттям небес…
(2 votes, average: 3.00 out of 5)