I. Незвичайний злочинець Родіон Раскольников – головний герой роману Ф. Достоєвського “Злочин і кара” (злочин – убивство лихварки – він чинить під впливом створеної ним системи ідей).
II. Крах теорії Раскольникова.
1. Теорія Родіона Раскольникова (зародження і формування теорії під впливом соціальної несправедливості; поділ Раскольниковим людей на два типи: нижчих, або “матеріал”, і “вищих”, подібних до Наполеона, “володарів долі”; нижчі люди – мовчазно і покірно підпорядковуються заздалегідь встановленому
2. Моральний злочин проти самого себе (злочин Раскольникова – своєрідний тест на вищий ранг: “Чи твар я тремтяча, чи право маю? Воша я чи людина?”; внесення змін в життя людства окремими особистостями ніколи не давало позитивних результатів; загальні риси “вершителів історії” – егоїзм, прагнення до влади, жорстокість, неповага до чужого життя; у Раскольникова було занадто багато людського, щоб стати Наполеоном (жаліє зганьблену
3. Духовне відродження Раскольникова (усвідомлення Раскольниковим під впливом вчинків Соні Мармеладової необгрунтованості своєї теорії: побачив в Соні не “тремтячу твар”, не смиренну жертву обставин, а людину, самопожертва, якої спрямована на порятунок тих, хто гине, на дієву турботу про близьких можливість воскресіння Раскольникова для нового життя під впливом Соніної любові).
III. Любов, співчуття, людська чуйність, вище світло – вихід у царство добра і правди (із світу корисливості і розрахунку).
(2 votes, average: 4.00 out of 5)