І. Теорія Раскольникова – “знамення часу”.
1. Нові умови життя – після реформи 1861 року. (Розвиток буржуазних стосунків. Егоїстична війна “всіх проти всіх”. Соціальна нерівність.)
2. Внутрішній розвиток особистості в складну епоху. (Особа Наполеона – приклад індивідуалістичної життєвої філософії “сильної особистості”. Інтерес до цієї теми – з часів Пушкіна (“Цигани”, “Євгеній Онєгін”). Вибір свого шляху. Мрія про власну обраність. Протест проти існуючого стану.)
ІІ. Розвиток і втілення теорії у
1. Причини виникнення “ідеї” Раскольникова. (Характер Раскольникова: моральна непримиренність, великодушність, розум, спостережливість. Умови життя молодої людини: оточення; зустріч із Мармеладовим, епізод з дівчинкою, лист від матері…)
2. Скоєний злочин. (Внутрішні переживання героя. Зіткнення з іншими персонажами.)
3. “Двійники” Раскольникова. (Лужин – виправдання свого способу життя за допомогою принципів політичної економії і буржуазної мораіі; Свидри – гайлов – заперечення моральних норм, виправдання розпусти.)
ІІІ. Можливий вихід. (Від відчуження себе від усього світу, презирства до людей “другого розряду” – до з’ясування свого неподільного зв’язку з іншими приниженими людьми, що непомірно страждають, до відчуття моральної відповідальності перед ними.)