Оповідання ведеться від першої особи, герой-оповідач виражає своє відношення до людей, їхньому поводженню й учинкам. Опис природи передає настрій героя. Автор використовує порівняльну портретну характеристику героїв.
З оповідання ми довідаємося про важке дитинство героя, його завзятому й наполегливому характері.
В образі вчительки Распутін показав людину, що самовіддано й безкорисливо робив людям добро Оповідання має автобіографічну основу. У ньому автор згадує свою вчительку, свої важкі послевоенниегоди. Добуток присвячений іншій
В. Г. Распутін писав, що “професію людини можна довідатися по його особі.
По якомусь втомленому, строгому, майже позбавленому надіїї погляду нерідко вгадував я вчителів. Угадував і думав, що вчителя висушує його робота, що дуже важко йому зберегти жвавий інтерес до дітей, щиросердечну м’якість і теплоту”. Мама А. В. Вампилова вразила письменника щиросердечною молодістю, мудрим і добрим відношенням до дітей і своєї праці. “Уроки французького” – це не тільки шкільні уроки мови, але й життєві уроки людяності, добра й безкорисливості
(2 votes, average: 3.00 out of 5)