Коротка характеристика добутку Майстер і Маргарита Булгакова М. А

“Майстер і Маргарита” – роман, що втілив міркування М. А. Булгакова про сучасність і вічність людини й миру, художника й влади, – роман, у якому дивним образом переплітаються їдка сатира, тонкий психологічний аналіз і філософське узагальнення. “Майстер і Маргарита”, як і більшість творів Булгакова, – у першу чергу роман про сучасний письменникові світі – це осмислення основ того суспільства, що створювалося в нашій країні в 30-е роки, називані тепер періодом зміцнення культу особистості Сталіна; це спроба розібратися в непростому,

суперечливому часі, його процесах. Роман піднімає загальнолюдські, загальносвітові питання Порівняння булгаковського сюжету з євангельською основою доводить переосмислення письменником біблійних текстів, полеміку з ними. Якщо сюжет Євангелій визначається подіями життя Ісуса, то в Булгакова головною особистістю, що скріплює ершалаимские глави, стає прокуратор.

У концепції булгаковського роману особливе значення має образ Понтія Пілата. Це складна драматична фігура. Він розумний, не далекий роздумів, людських почуттів, живого жалю Поки Иешуа проповідує, що всі люди добрі, Пілат схильний поблажливо

дивитися на це нешкідливе дивацтво. Але от мовлення зайшло про верховну владу, і Пілата простромлює гострий страх.

Він ще намагається вести торг зі своєю совістю, пробує схилити Иешуа на компроміс, намагається непомітно підказати рятівні відповіді, але Иешуа не може слукавить.

Через острах доносу, остраху погубити кар’єру Пілат іде проти своїх переконань, проти голосу людяності, проти совісті. “Боягузтво, безсумнівно, один з найстрашніших пороків”, – чує в сні Пілат слова Иешуа. “Ні, філософ, я тобі заперечую: це найстрашніший порок”, – зненацька втручається внутрішній голос Пілата й самого автора. Боягузтво – крайнє вираження внутрішньої підпорядкованості, “несвободи духу”, головна причина подлостей на Землі И покараний за неї Пілат страшними борошнами, борошнами совісті. Тема совісті – одна із центральних у романі.

У московському просторі співіснують два романи – дьяволиада й роман про майстра, оповідання про його творчість, трагедію, любові. Між ершалаимской містерією й московської дьяволиадой виявляється безліч перекликів: мотивних, предметних, словесних. Образ Воланда в Булгакова, імовірно, ще більше, ніж Иешуа, далекий від канону й культурно-історичної традиції.

Робота Воланда руйнівна – але тільки серед розпаду, що відбувся вже. Булгаковський сатана не стільки творить зло, скільки виявляє його.

Булгаковський третій роман – про любов, вірність і смерть. Героїв з’єднує не просто раптове й вічне почуття, але – книга, справа майстра, що Маргарита вважає й своїм. Майстер – автор єдиної книги, що втратив після всіх випробувань здатність творити: “У мене більше немає ніяких мріянь і натхнень теж немає… мене зламали, мені нудно…

Він мені ненависний, цей роман…

Я занадто багато випробував із-за нього”. Рятує й майстри, і його роман любов Маргарити. Иешуа прощає Пілата, як Маргарита простила Фриду. І вони йдуть по місячній дорозі, чи те назад, в “пишно разросшийся за багато тисяч цих місяців сад”, чи те вперед, у сни Івана Миколайовича Понирева, що був поета Бездомного


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 2.50 out of 5)

Коротка характеристика добутку Майстер і Маргарита Булгакова М. А