КОПИСТЕНСЬКИЙ ЗАХАРІЯ (бл. 1585 (за Б. Струмінським), Перемишль, тепер Польща – 21.03.1627, Київ) – письменник – полеміст, громадсько-культурний і церковний діяч.
Народився в сім’ї православного священика, навчався у Львівській братській школі. У 1612 – 1614 рр. – архімандрит Києво-Печерської лаври. На цій посаді виступав за зміцнення автономії Лаври, створив “шпиталь для малоімуших”, розвинув книго друкування. Був редактором і перекладачем низки лаврських видань, зокрема автором теологічної морально-дидактичної передмови до “Часослова”
Апостола Павла” (1623), що складається з двох частин: 1) церковно-богословської; 2) історико-філософської, у якій автор прагне збагнути загадку безсмертя людського духу. Ймовірно, 3. Копистенський – автор антипротестантської “Книги про віру”, виданої під псевдонімом Азарії (1619, 1620 – 1621). Йому належать і “Казаннє на чесном погребі… Єлисея Плетенецького” (1625) та “Олімпія, або казання на рокову пам’ять Єлисея Плетенецького” (1625).
Основна літературна праця З. Копистенського – полемічний трактат “Палінодія,
Автор – патріот свого “славного й благословенного народу, россох”, він захоплено пише про запорозьке військо, що бореться проти турецько-татарських нападів, виступає за єдність слов’янських народів. Високо оцінює патріотичну, громадсько-культурну діяльність Костянтина Острозького. “Палінодія…” написана на основі численних історичних, літературних і фольклорних джерел, мова образна та афористична.
Літ.: Голубев С. Киевский митрополит П. Могила и его сподвижники. К., 1883; Завитневич В. Палинодия Захарии Копистенского и ее место в истории западно-русской полемики XVI – XVII вв. Варшава, 1883; Сушко О. Причинки до студій над текстом Палінодії // ЗНТШ, 1903.
Т. 54.
Г. Усатенко