Костянтина Іванівна Малицька (1872-1947) (літературні псевдоніми: Віра Лебедова, Чайка дністрова) – українська письменниця, педагог, діячка культурно-освітніх товариств у Галичині. Найбільше прославилась як автор популярних пісень “Чом, чом, чом, земле моя… “, “У Січі, у Січі гуртуймось брати”.
Костянтина Малицька народилась 30 травня 1872 року в селі Кропивник (тепер Калуського району Івано-Франківської області), в сім’ї греко-католицького священика. Початкову школу закінчила в Станиславові (Івано-Франківськ), вчительську семінарію
Брала активну участь у громадсько-політичному житті, засновувала хори, читальні “Просвіти”, товариства тощо. Працювала в педагогічних товариствах “Рідна школа”, “Крайове товариство охорони дітей і опіки над молоддю”
У 1912 спільно з М. Білецькою дала почин для заснування фонду “На потреби України”, що був матеріальною допомогою для УСС 1914 р. У 1914 інтернована російською окупаційною владою до Красноярська,
Твори
Костянтина Малицька відома як дитяча письменниця, автор поезій, оповідань і сценаріїв, зокрема “Малі герої”, “Гарфа Леїлі”; автор багатьох січових пісень. друкувала твори в журналах “Молода Україна”, “Світ дитини”, “Зоря”, альманахах “Нова хата”, “Учитель”, “Жіноча доля”, сатиричному часописі “Комар” та інших виданнях. Була редактором дитячого журналу “дзвінок” (Львів). Писала статті на педагогічні і громадські теми, робила переклади.
У радянський час, з 1939 року вона працювала старшим бібліографом Наукової бібліотеки імені В. Стефаника, укладала універсальний покажчик дитячої літератури. Померла у Львові 17 березня 1947 р.
(2 votes, average: 2.50 out of 5)