ПЛЕТЕНЕЦЬКИЙ ЄЛИСЕЙ

ПЛЕТЕНЕЦЬКИЙ ЄЛИСЕЙ (бл. 1554, с. Плетеничі, тепер Перемишлянського р-ну Львівської обл. – 29.10.1624, м. Київ) – церковний і культурний діяч, письменник.

У 1595 р. став архімандритом Пінського Лещинського монастиря. З вересня 1599 р. – архімандрит у Києво-Печерській лаврі.

Літературна спадщина Єлисея Плетенецького – це передмови до “Часослова” (1616), “Анфологіона” (1619), “Божественної літургії” (1620), до книги “Іже в святых отца нашего Іоанна Златоустаго архієпископа Консгантинограда патріархи вселенскаго бесіди на 14 посланій

святого апостола Павла…” (1623) та “Іже в святих отца нашего Іоанна Златоустаго архієпископа Констанінупольскаго беседы на деянія святих апостол…” (1624). Ці видання вийшли в друкарні Києво-Печерської лаври, діяльність якої відродив Єлисей Плетенецький. Ця подія могла статися, як свідчать різні джерела, після 1599 р.

Єлисею Плетенецькому присвячено панегірик Олександра Митури “Везерунок цнот превелебного в Бозе єго милости господина отца Єлисея Плетенецкого, архімандрита кієвского монастиря Печерского…” (1618). Твір, написаний українською книжно-літературною мовою з відчутним струменем

народної лексики й фразеології, оспівує людину, яка всі сили віддає суспільно корисній діяльності, прославляє людину, яка, “фундуючи друкарню”, дбала про самоусвідомлення й самоствердження українського народу, одним із виявів якого є друковане слово.

Літ.: Перетц В. М. Панегірик “Везерунок цнот превелебного о. Є. Плетенецкого” року 1618 // Зап. Укр. наук, т-ва в Києві. 1909. Кн.

6; Українська поезія: Кінець XVI – початок XVII ст.

М. Судима


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.00 out of 5)

ПЛЕТЕНЕЦЬКИЙ ЄЛИСЕЙ