КОЛОМИЙКИ
Пісня, що має два чотирнадцятискладових рядки, називається к о л о м и й к о ю. Буває на один-два склади більше або менше.
Іноді зустрічаються коломийки з більшою кількістю рядків. Утворюються вони сполученням двох або кількох дворядкових коломийок.
Про походження слова “коломийка” є різні думки. Одні вчені вважають, що воно пішло від назви міста Коломия (тепер Івано-Франківської області), де коломийки нібито вперше почали складатися. Інші виводять його від слова “коло”, бо під час танцю (він також зветься коломийкою)
Коломийки заспівати, коломийки грати,
Але ж бо то коломийки добре танцювати.
Серед коломийок є чимало жартівливих, проте здебільшого вони мають серйозний зміст.
Коротенькі й прості будовою, коломийки завжди відтворювали різні події – видатні й звичайні. Наприклад, здійснилася мрія про возз’єднання східних та західних земель України – і народ склав коломийку:
Ой по нашій Україні сади розцвілися:
Щезли межі, брати рідні докупи зійшлися.
У селі
При електриці читаєм, вишиваєм рушники.
По дротах ми направляєм силу бистрої ріки.
Цей вид пісень найбільше поширений у західних областях, проте здавна відомий по всій Україні. У них відтворюється громадське й побутове життя українців у різні історичні епохи – від часів кріпацтва до наших днів. Ось чому в своїй сукупності коломийки становлять ніби художню історію нашого народу.
(2 votes, average: 2.50 out of 5)