Ой на горі вогонь горить – історичні пісні

Ой на горі вогонь горить, Під горою козак лежить, Порубаний, постріляний, Китайкою покриваний; Накрив очі осокою, А ніженьки китайкою; А в головах ворон кряче, А в ніженьках коник плаче: – Ой коню мій вороненький, Товаришу мій вірненький! Не плач, коню, надо мною, Не бий землі під собою. Біжи, коню, дорогою Степовою, широкою, Щоб татари не впіймали, Сіделечка не здіймали, Сіделечка золотого З тебе, коня вороного.

Як прибіжиш під ворота, Стукни, грюкни коло плота; Як прибіжиш ти в батьків двір, Заржи, коню, на ввесь подвір! Вийде сестра – розгнуздає, Вийде мати – розпитає: – Ой коню мій вороненький! А де ж мій син молоденький?

– Не плач, мати, не журися: Та вже ж твій син оженився, Узяв собі паняночку, В чистім полі земляночку.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 5.00 out of 5)

Ой на горі вогонь горить – історичні пісні