Карманський Петро Сильвестрович Прощання

Гайда на коні! Час рушати. Вже півень кличе, вже зоріє, На сході млаво зоря тліє. Гайда на коні!

Час прощатись. Гайда! Гайда! Не слід зітхати…

Весело ж, гай! – ні, нишком, тихо! Вона ще спить і мріє – тихо! Гайда, на коні! Час рушати.

Здорова будь! Пора розстатись… Прощай, мій гаю, свідку муки, Любви, зітхань пустих, розпуки. Прощайте всі!

Пора розстатись. Чого ж спіткнувся, сивий коню? Жени наосліп, в пропасть млисту, Удар чолом в стіну скалисту – Нехай епічну на зимнім лоні… Жени, мій коню, рви щосили, Хоч серце плаче, тужить,

ниє.

За нами тільки пес завиє, – Вона ж прокляла… Нум, щосили! Гоп!

Гоп! мій коню, в степ, як море. Чеши, креши, гони, мій сивий… Гони же – пан твій нещасливий, – Гоп!

Гоп! своє най згубить горе. Сумно ллються звуки цитри, Дрижачи, згасають, Стогнуть, плачуть і тугою Серце обгортають. Тії звуки пресумнії Так вона любила!.

Прийди, прийди та послухай, Вернись, моя мила! Сумно, сумно вигравають Струни шовковії: Прощавай, моя надіє, Прощавайте, мрії! Ох, як тяжко коло серця Від тяжкої муки! Ох, заграй же, моя цитро, Сумні, сумні звуки…

Коб ти знала, як страждаю, Як я мучусь в чужині… Вже’ лиш смерті

я благаю, Шоб скінчити. Ні та й ні!

Морем горе розлялося, Так вже мучить, так в’ялить! Пеклом серце зайнялося: Тріскає, пече, кипить. Одну краплю з моря того, Щоб згасити пекла жар!

Одно слово з листу твого Доконало б чудо-чар… Одну іскру з пекла того Висушити моря глиб! Одно слово з листу твого Доконало б сього вмиг… Якби знала ти страждання В серцю моїм і в душі, То почула б ті благання: Написала б слові дві. Цвітом ти мене дарила…

Чом він цвів лиш день? Ти сама його садила Й виполола впень! Чом вінок ти розірвала, Що я сплів був сам? Ти з собою все забрала – Лишила бур’ян… Чом марою ти розплилась Від моїх жалів?

Піснь мою так заглушила, Наче арфи спів!.

(2 votes, average: 5.00 out of 5)

Українські шкільні твори:

Карманський Петро Сильвестрович Двигну тебе на крилах туги I Як самота на душу склонить крила І в серці защемить невиплаканий жаль, Прийди тоді, прийди до мене, мила, Розкрий мені цілу твою печаль. Прийди,...

Карманський Петро Сильвестрович Пішов би я I Пішов би я у храм спокою, В якусь оазу мрій, задуми І, оповитий самотою, Снував би з серця вольні думи. Пішов би я у...

Карманський Петро Сильвестрович “Забудь мене…” Забудь мене, дивись байдуже, Як я поволі з туги в’яну, І не питай мене, чи дуже Ятряться в серці давні рани. Хіба ти винна, що...

Карманський Петро Сильвестрович Просвічення Сідартха Присвячую пам’яті Мого невід жалуваного друга, Професора В. Лесевича. Коли віл запрягнений до теліги І теліга не рушає з місця, Підганяють вола, не телігу… Індійська...

Карманський Петро Сильвестрович “Навіщо сі думи…” Навіщо сі думи? Навіщо сі жалі? Пощо розсівати Полин і кукіль? Весь світ поринає В потопі печалі – Чого ще співати Про горе і біль?...

Карманський Петро Сильвестрович “Пекельний жар, жажда в’ялить…” Пекельний жар, жажда в’ялить Кругом піщане море… Диви: оаза! Там біжить Нещасний путник – боресь! Послідних сил ще не добув. Русло ріки розкрилось… Біжить щосил,...

Карманський Петро Сильвестрович Емігранти Різьбяреві Михайлові Паращукові Весна. Вітрець цілує скибу, Воздух міниться, сонце сяє, Чабан кладе нову колибу, Бринить бджола, сопілка грає – Життя, краса – аж любо,...

Ой на горі вогонь горить – історичні пісні Ой на горі вогонь горить, Під горою козак лежить, Порубаний, постріляний, Китайкою покриваний; Накрив очі осокою, А ніженьки китайкою; А в головах ворон кряче, А...

ПЕТРО ПАНЧ – Петро Йосипович Панченко Петро Панч – новеліст, повістяр і романіст, автор казок для, дітей. Свої перші твори опублікував тоді, коли йому було тридцять років, коли мав за плечима...

Ой на горі вогонь горить – Історичні пісні ОЙ НА ГОРІ ВОГОНЬ ГОРИТЬ Ой на горі вогонь горить, Під горою козак лежить, Порубаний, постріляний, Китайкою покриваний; Накрив очі осокою, А ніженьки китайкою; А...

Скорочено – ОЙ НА ГОРІ ВОГОНЬ ГОРИТЬ – УКРАЇНСЬКІ НАРОДНІ БАЛАДИ Ой на горі вогонь горить, А в долині козак лежить. Порубаний, постріляний, Китайкою покриваний. Накрив очі осокою, А ніженьки китайкою. А ніженьки китайкою, А рученьки...

ОЙ НА ГОРІ ВОГОНЬ ГОРИТЬ – Українські народні балади УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА ХРЕСТОМАТІЯ для 9 класу УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ ОЙ НА ГОРІ ВОГОНЬ ГОРИТЬ Ой на горі вогонь горить, Під горою козак лежить, Порубаний, постріляний,...

Вінграновський Микола Степанович Козак Петро Мамарига Козак Петро Мамарига летів на своєму коні, а татари обсідали Петра з усіх чотирьох сторін. Козак Петро Мамарига побачив перед собою степове озеро. – Гиворе!...

Твір на тему: Наодинці з природою, або Прощання з Осінню (твір-опис) Наодинці з природою, або Прощання з Осінню (твір-опис) Як прекрасно йти тоненькою стрічечкою стежини і, забуваючи про все, розчинятися у величній красі лісу! Він начебто...

Апокаліпсис, створений людьми: (по романах “Прощання із Запеклої” і “Пожежу”) Виходить, смерті віддається не тільки земля, а набагато більше – родова пам’ять, минуле, Історія ” Хазяїн Матеры бачив “дим на цвинтар, той самий, котрий баби...

Аналіз повести “Прощання із Запеклої” Распутіна В. Г “Прощання із Запеклої” В основі сюжету повести В. Г. Распутіна “Прощання із Запеклої” лежить реальна Історія. У процесі будівництва ГЕС на Ангарі були затоплені околишні...

Рецензії на повісті Трифонова Відблиски багаття і Довге прощання Твір-міркування. Історія – це наука про минуле. Вірніше, про те, як минуле впливає на сьогодення. Слово “історія” у перекладі із грецького означає “дослідження, або оповідання...

Народ, його історія в повісті В. Г. Распутіна “Прощання із Запеклої” У літературі 60-х років XX сторіччя з’явилося чимало добутків, що осмислюють із нової висоти суспільної свідомості характер сучасних протиріч. Новизна суспільного й духовного життя позначилася...

“Прощання із Запеклої” – драма народного життя у філолофсько-моральному аспекті Зовсім реальні ситуації й характери старого й нового села стали приводом для філософських міркувань автора про проблеми буття: про життя й смерть, вірності й зрадництві,...

Короткий зміст Прощання із запеклої Распутіна В. Г У цьому добутку автор по-новому розробляє теми, які хвилюють його: тут і ностальгія по “малій батьківщині”, і суперечка поколінь, і роздуму про моральне здоров’я народу....

Патріотизм це не любов до ідеї – по повісті “Прощання із Запеклої” У повісті Прощання із Запеклої письменник пише про малу батьківщину, без якої не може бути теперішньої людини. У книзі Що в слові, що за словом...

Сонце низенько Скорочено Сонце низенько, Вечір близенько, Спішу до тебе, Моє серденько. Ти ж обіцяла Мене любити. Ні з ким не знатись, Для мене жити. Серденько моє. Як...

Сонце низенько скорочено – Родинно-побутові пісні Сонце низенько, Вечір близенько, Спішу до тебе, Моє серденько. Ти ж обіцяла Мене любити. Ні з ким не знатись, Для мене жити. Серденько моє. Як...

Долі російського села в літературі 1980-х років (В. Распутін “Прощання із Запеклої”, А. Солженицын “Матренин двір”) Приїжджаючи до них улітку відпочивати, а точніше, працювати, ми своїми очами бачимо, як важке життя селян і наскільки складно нам, міським, пристосуватися до цього життя....

Скорочено РИБАЛКА – ПЕТРО ГУЛАК-АРТЕМОВСЬКИЙ Українська балада Вода шумить!.. вода гуля!.. На березі Рибалка молоденький На поплавець глядить і примовля: “Ловіться, рибочки, великі і маленькі!” Що рибка смик – то...

Багряний Іван Павлович Петро каменяр Багряний І. П. Вибрані твори. – K: Книга, 2007. – 366 с. Чорний від сажі, брудний від глини і рудий від цегли Петро йде по...

Рибалка – ПЕТРО ГУЛАК-АРТЕМОВСЬКИЙ Скорочено МАЛОРОСІЙСЬКА БАЛАДА Вода шумить!.. Вода гуля!.. На березі Рибалка молоденький На поплавець глядить і примовля: – Ловіться, рибочки, великі і маленькі! Що рибка смик –...

Рибалка (скорочено) – Гулак-Артемовський Петро Вода шумить!.. Вода гуля!.. На березі Рибалка молоденький На поплавець глядить і примовля: – Ловіться, рибочки, великі і маленькі! Що рибка смик – то серце...

Петро Гулак-Артемовський – Рибалка (Критика, коментарі до твору, пояснення (стисло)) Рибалка МАЛОРОСІЙСЬКА БАЛАДА Вода шумить!.. Вода гуля!.. На березі Рибалка молоденький На поплавець глядить і примовля: – Ловіться, рибочки, великі і маленькі! Що рибка смик...

Мах Петро Мах Петро – поет, прозаїк, публіцист, член НСПУ з 1963 р. Народився 25 травня 1934 року у с. Корхів Білгорайського повіту Люблінського воєводства (Польща). Закінчив...