Ідея соборності та незалежності України і проблема ролі державного діяча в історії (за романом П. Куліша “Чорна рада”)

Головним предметом художнього осмислення у романі “Чорна рада” П. Куліша є історичне минуле України, події, що відбувалися після Переяславської угоди 1654 року. Письменник, патріот України, який страждав від рабського підневільного становища рідного краю і мріяв про об’єднання України, з болем розповідає про ті часи, коли нашу землю, колись вільну, славну своїм героїчним минулим, визвольною боротьбою за незалежність, після смерті Богдана Хмельницького почали роздирати міжусобні чвари.

Письменник намагається вирішити у романі проблему народу і героя, з’ясувати роль державного діяча в історії. Він щоразу згадує давнє, а то й прадавнє минуле України, її славетних лицарів – Петра Сагайдачного, Самійла Кішку, Остряницю, Наливайка, Нечая, Морозенка, які стали немеркнучою славою України.

Якими ж є у романі “Чорна рада” ті, що претендують на роль народного ватажка? Рвуться до влади, мріють про гетьманську булаву троє: Павло Тетеря, Іван Брюховецький та Яким Сомко.

Павло Тетеря – прибічник польської шляхти, його політика не викликає симпатій. Надто довго

та тяжко “ляхи та недоляшки душили Україну”.

Івана Брюховецького автор характеризує як підступну, зрадливу і властолюбну людину, що не має честі і гідності. Домагаючись гетьманської булави, щоб завоювати прихильність представників народу, він ходить у старій свитині, у стоптаних чоботях, з яких пальці вилазять. Коли ж став гетьманом – красується в голубому жупані та сап’янцях.

Автор засуджує зрадливі зв’язки Брюховецького з турецьким султаном: “Хто ж бо того не знає, скільки опісля розлито на Україні крові через Іванове лукавство”. Перемогу Брюховецького на Чорній раді Куліш розглядає як трагедію в історії українського народу.

Послідовним продовжувачем політики Богдана Хмельницького письменник виводить Якима Сомка. Це, на думку автора, політично свідома людина, патріот. Сомко відстоює ідею міцної державної влади, міцної гетьманської руки.

Його мрія – об’єднати Україну: “Зложити докупи обидва береги Дніпрові, що обидва… прислонились під одну булаву! Виженем недоляшка (Тетерю) з України, одженем ляхів до самої Случі – і буде велика одностайна Україна”.

Тяжким і довгим був шлях українського народу, поки здійснилася його віковічна мрія про єдність і незалежність України. Якби здійснилося б ще одне прагнення – бачити на чолі цієї держави мудрих і незрадливих політиків, які б ставили державні інтереси вище від особистих.


Ідея соборності та незалежності України і проблема ролі державного діяча в історії (за романом П. Куліша “Чорна рада”)