Показ козацького лицарства й любові до України в романі П. Куліша “Чорна рада”

Роман “Чорна рада” – це найкращий твір письменника і перший український роман взагалі. Твір одночасно був написаний російською і українською мовами, вийшов з друку в 1857 році. Поява роману підняла українську літературу на якісно новий щабель, наблизила її до рівня європейської літератури.

Історичною основою твору є події, що відбувалися на Україні після смерті Б. Хмельницького, бо саме тоді почалася боротьба за гетьманську владу. Автор показав, що деякі претенденти на булаву думали не про долю України та її народу, а про власну вигоду.

Основна

сюжетна лінія – це політична боротьба за владу між Павлом Тетерею, Якимом Сомком та Іваном Брюховецьким. І хоча підступність Брюховецького здобула перемогу, автор подає нам одночасно зразки козацького братерства, лицарства, честі. Викликає повагу дружба між колишнім полковником Шрамом і Череванем. Відійшовши вже від козацької служби, вони турбуються про долю України, прагнуть, щоб при владі був розумний гетьман. Недаремно полковник Шрам підтримує кандидатуру Сомка на гетьманство, бо він бачить, що саме Яким Сомко може зміцнити державність України. І хоча немолоді літа не дозволяють Шрамові служити
у війську, але, розуміючи становище України, він поспішає зі своїм сином Петром та з сім’єю Череваня до Ніжина, щоб підтримати розумного гетьмана, яким і постав перед нами Сомко.

Ми побачили, що в образі Якима Сомка втілені риси мудрого державного діяча. Його ідеал – соборна Україна. Він бачить її не підлеглою Москві, а рівноправним спільником. Сомко – це взірець моральних чеснот. Він справжній романтичний герой – мужній, відважний, благородний.

Вражає епізод викрадення Кирилом Туром нареченої Сомка Лесі. Після сутички Петра Шрама з Кирилом Туром, коли обоє лежали тяжко поранені, Сомко насамперед кидається рятувати Тура, якому прощає викрадення своєї нареченої. Молода, мовляв, знайдеться інша, а другого Тура не буде.

Пізніше, коли Сомка підступно полонив Брюховецький, Кирило Тур своїм життям хотів врятувати переяславського полковника. Та справжній лицар Сомко навіть і думки не допускає про власний порятунок ціною життя Тура.

Хоча історична правда подає нам трагічний фінал боротьби за гетьманство (Сомко загинув, а Брюховецький прийшов до влади), письменник не принижує ролі козацької звитяги, честі, волі. Образ Кирила Тура – зразок запорозької відваги і відчайдушності. Носієм і хранителем традицій і звичаїв Січі виступає в романі старий запорожець Пугач.

Його ідеалом є вільна козацька демократична республіка, де всі рівні, де панують справедливість і братерство. Пугач підтримує Брюховецького, бо той обіцяє зберегти недоторканими старовинні закони і звичаї козацтва. Коли ж останній домагається гетьманства й відмовляється від своїх обіцянок, Пугач гнівно проклинає його.

Ми побачили, що персонажі “Чорної ради” є не просто рупорами певної ідеї. Це яскраві особистості, які, беручи участь у виборах гетьмана, обирають шлях для України. Відтворюючи події минулого, письменник шукає в них відповіді на животрепетні питання тогочасності, зокрема – якими мають бути майбутнє України, її соціальний устрій, державний лад.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Показ козацького лицарства й любові до України в романі П. Куліша “Чорна рада”