Наприкінці 50-х – на початку 60-х років у часи гак званої “хрущовської відлиги”, здавалося, відкрилися широкі перспективи розвитку нашої культури. Тоді в українську літературу прийшло багато талановитих письменників, поетів, які повірили, що до часів сталінського терору вже ніколи не буде вороття. Саме до того покоління “шістдесятників” і належав Василь Стус.
Молодий, розумний, повний сил і творчих задумів, він мріяв працювати для свого народу, для України.
Але оновлення, в яке так вірив поет, тоді не здійснилося: настали брежнєвські
Упродовж усього свого тернистого життя Василь Стус любив свою Батьківщину палко, пристрасно, а на тій “чужинецькій” землі все йому нагадувало про Україну. Він мріяв побачити рідну землю:
О земле втрачена, явися
бодай у зболеному сні,
і лазурова простелися, і душу порятуй мені.
Поетові невимовно тяжко. Іноді здається, що вже несила терпіти знущання,
Господи, гніву пречистого
благаю – не май за зле.
Де не стоятиму – вистою.
Кожний рядок поезії В. Стуса, кожне його слово вміщує в собі бурю думок, почуттів, асоціацій.
Поезії Стуса притаманне також використання символіки: калина – символ України:
На колимськім морозі калина
зацвітає рудими слізьми.
Неосяжна осонцена днина,
і собором дзвінким Україна
написалась на мурах тюрми.
А чому саме “собором дзвінким Україна написалась на мурах тюрми”? Чи не тому, що Василь хотів бачити і бачив свою Україну вільною, соборною (тобто об’єднаною, неподільною), незважаючи на всі тюремні мури? А от сосна у поета асоціюється з неволею:
І куди не йду, куди не прагну –
смерк сосновий меркне угорі.
Пройшовши крізь усі тортури концтабірного пекла, Василь залишився Людиною. Він страждав, мучився, карався, але не озлився. Поет живе надією, що про нього пам’ятатимуть і чекатимуть:
Це ти,
о пресвята моя зигзице-мати!
До тебе вже шляхів не напитати
і в ніч твою безсонну не зайти.
Та жди мене. Чекай мене. Чекай…
Головне, в чому впевнений Василь, – він живе, бореться і страждає за свою Україну. Хоч вона й не така, якою б хотів її бачити поет, але рідна й мила. Для неї він готовий на всі випробування, які приготувала йому доля.