Голосіння, тужіння, плачі | Українські твори

Голосіння, тужіння, плачі – фольклорні твори, які супроводжують похоронний обряд. Походять з доісторичних часів, коли смерть сприймали як наслідок ворожого наслання, діяння демонічної сили, а покійника вважали за такого, що все чує, що його душа може повернутися до тіла. Г. були обов’язковими для рідних, а також складали репертуар найманих жінок плачниць. Покійника вважали ображеним на живих, що не допомогли йому оборонитися від смерті, небезпечним для оточення, тому прагнули задобрити його. Характерні мотиви Г.: прохання пробудитися, перепрошування

не гніватися, озватися, величання похвалами і пестливими висловами, опис домовини як темної хати, “куди вітер не віє і сонце не гріє”, доручення рідним і знайомим на той світ, чекання покійника в гості (звідси готування страви для померлих на Різдво і на Великдень).

Похорон дорослих хлопця чи дівчини у Г. зображується як одруження (їх і одягають у весільний одяг). Свої особливості мають Г. сиріт, вдів. У них з особливою експресією висловлюються почуття жалю, розпуки, любові і пошани.

У Г. фігурують образи-символи птахів, що відлітають у вирій, персоніфікованої долі. Мова Г. урочиста, піднесена, багата

різними фігурами поетичного синтаксису (повтори, риторичні запитання, звертання, тавтологічні звороти, тиради, паралелізми, стилістичні фігури: анафори, епіфори тощо). У наш час Г. у своїй первісній повноті не збереглися, бо занепав звичай Наймати професійних голосільниць. Поетика і ритмоструктура Г. і народних дум генетично споріднені, думи-плачі невільничі – яскравий цьому приклад, але думи є вищим ступенем речитативу. Відгомін Г. з найдавніших часів наявний в літературі: плач Ярославни у “Слові про Ігорів похід”, “Тренос” М. Смотрицького, твори І. Вишенського, “Маруся” Г. Квітки-Основ’яненка, “Тризна” Т. Шевченка, “Страшна помста” М. Гоголя, “Горпина” Марка Вовчка, цикл “Село вигибає” Марка Черемшини, “У полі” О. Довженка та ін.

Окремим різновидом Г. є рекрутські пісні. Найповніше зібрання Г. видали І. Свєнцицький та В. Гнатюк.

(2 votes, average: 4.00 out of 5)

Українські шкільні твори:

Емфаза Емфаза (грецьк. emphasis – виразність) – одна з риторичних фігур, що полягає в інтонаційному окресленні певного вислову, окремого складника поетичного мовлення, надаючи їм особливої експресії...

ЕПАНАФОРА Епанафорою (від грец. &;#941;&;#960;&;#945;&;#957;&;#945;&;#966;&;#959;&;#961;&;#942;), або Анадиплосисом (від грец. &;#940;&;#957;&;#945;- &;#948;&;#943;&;#960;&;#955;ω&;#963;Ι&;#950; – удвоєння), або Стиком, називається стилістична фігура, яка зв’язує повтором окремого слова або словосполучення кінець...

Думи мої, думи мої! Квіти мої, діти! – крилаті вирази Думи мої, думи мої! Квіти мої, діти! Цитата з поезії Т. Г. Шевченка “Думи мої, думи мої” (1839): Думи мої, думи мої! Квіти мої, діти!...

Афоризм Афоризм (грецьк. aphoridzo – визначення) – короткий влучний оригінальний вислів, узагальнена, глибока думка, виражена в лаконічній формі, подеколи несподівано парадоксальній (“Поспішай повільно” – Октавіан Август)....

Художні засоби (зображально-виражальні) Художні засоби (зображально-виражальні) – сукупність прийомів, способів діяльності письменника, за допомогою яких він досягає мети – творить художньо-естетичну вартість. Оскільки митець зображає певний світ і...

Малороссийский сборник повестей, сцен, рассказов и водевилей известных малороссийских писателей “Малороссийский сборник повестей, сцен, рассказов и водевилей известных малороссийских писателей” (Москва, 1899). У збірнику були надруковані твори українських класиків XIX ст. – Т. Шевченка (“Перебендя”,...

Кантата Кантата (італ. cantata від лат. canto – співаю) – великий вокально-інструментальний твір для солістів, хору та оркестру; віршовано-музичний твір, що виконується переважно з урочистої нагоди....

Синтаксичні засоби увиразнення мовлення (стилістичні фігури) РОЗДІЛ ІІІ. ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЯ ТВОРЧІСТЬ 6. ЗОВНІШНЯ ФОРМА ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ 6.2.Художньо-мовленнєва організація літературного твору 6.2.4. Синтаксичні засоби увиразнення мовлення (стилістичні фігури) Синтаксичні засоби увиразнення мовлення складає...

Марсійя Марсійя – елегійна, переважно моноримна поема на честь покійника, найдавніший жанр арабської Поезії, що постав на основі ритуальних похоронних оплакувань. Один із відомих поетів цього...

Зображення під’яремного становища кріпаків та їх волелюбних прагнень у творах Марка Вовчка I. Творчість Марка Вовчка у колі письменників антикріпосницького напряму (Т. Шевченко, І. Нечуй-Левицький, Панас Мирний, використання народної поезії). II. Тема боротьби проти гнобителів у творчості...

СИНТАКСИЧНІ ЗАСОБИ УВИРАЗНЕННЯ Синтаксичні засоби увиразнення мовлення складає група так званих Стилістичних фігур мовлення, тобто своєрідних відмітних форм синтаксичного впорядкування фрази: “стилістичні фігури – це особливі побудови, що...

Значення творчості Марка Вовчка І. Марко Вовчок – перша авторка української літератури. (За часів Марка Вовчка і раніше літературна діяльність була виключно чоловічою професією. Проте Марко Вовчок змінює цю...

Юрій-Осип Федькович – Думи мої, діти мої ДУМИ МОЇ, ДІТИ МОЇ Думи мої, діти мої, Лихо мені з вами! Поклав би я вас, як жовняре, Пишними рядами, Та боюся, що вас займуть...

Декламативна поезія Декламативна поезія (лат. declamatio – вправи з красномовства)- переважно віршовані літературні твори, придатні для сценічного виголошення. У них яскравіше, ніж в інших, виражені відповідні стилістичні...

Скорочено – ДУМИ МОЇ, ДУМИ МОЇ… – ТАРАС ШЕВЧЕНКО Думи мої, думи мої, Лихо мені з вами! Нащо стали на папері Сумними рядами?.. Чом вас вітер не розвіяв В степу, як пилину? Чом вас...

Атрибуція Атрибуція (лат. attributio – визначення, приписування) – одна з проблем текстології, що полягає в установленні авторської приналежності художнього твору, виданого анонімно чи підписаного псевдонімом, а...

У чому виявляється зв’язок поезії з риторикою? Давньогрецькі й римські оратори користувались у своїх промовах такими синтаксичними одиницями, які посилювали емоційність і виразність виголошуваних думок. Звідси походить і назва цих синтаксичних одиниць...

Козацькі літописи Козацькі літописи Існує три літописи, в яких зображені події з життя українського козацтва, а літописцями виступили теж козаки. Це літописи Самовидця, Самійла Величка та Григорія...

Зіткнення, або Анадиплозис Зіткнення, або Анадиплозис (грецьк. anadiplosis – подвоєння) – стилістична фігура, що полягає у звуковому чи словесному повторенні кінця віршованого рядка та початку наступного: Згасає день...

Родинно-обрядові пісні – українська література ПАСПОРТ ДО ТЕМИ Родинно-обрядові пісні – найдавніші за походженням, пройшли багатовіковий розвиток і побутують у народі до наших днів. Родинно-обрядові пісні супроводжують людину все життя...

РОЖАНИЦІ РОЖАНИЦІ – давньоукраїнські першобогині родючості, небесні “ГОСПОДИНІ СВІТУ” (мати й донька). Уявлялися напівжінками-напівлосицями. Згідно з повір’ям, жили на небі, ототожнювалися з найважливішими зоряними орієнтирами –...

Фольклорні джерела роману “Вершники” Фольклорні джерела роману “Вершники” I. Романтик Ю. Яновський та його роман у новелах “Вершники”. (Роман “Вершники” оригінальний як багатством змісту, так і досконалістю художньої форми,...

Розвиток культури Київська Русь Київська Русь Розвиток культури Першими книгами, що писалися від руки на пергаменті, були Євангеліє та Псалтир. Найдавніша книга, яка дійшла до наших часів, – це...

Відповідь на контрольне питання До теми “Усна народна творчість” Що таке народні думи? Про що розповідається в українських народних думах? Назвіть улюблених героїв українських народних дум. Оригінальним і популярним видом усної народної творчості в...

Курйозні вірші Курйозні вірші (фр. сuriеuх – допитливий, цікавий) – неординарні за формою, вишукані поетичні твори, поширювані в українській поезії від барокової доби.(фігурні вірші, паліндроми тощо). Найпримітнішою...

Мовотворчість М. Коцюбинського І. М. Коцюбинський – неперевершений стиліст. (Безумовно, його твори – зразок лексичної, фразеологічної, синтаксичної та стилістичної багатогранності, глибини, ритмомелодики художнього тексту.) 1. Підгрунтя художнього слова....

Остап Вишня про гумор 1. “Все життя гумористом. Господи! Збожеволіти можна… ” (О. Вишня. Щоденник “Думи мої, думи мої”). 2. Сміх – виховна сила (“Так от: що треба, щоб...

Твір звернений до Г Квітки-Основ’яненка Жанр твору – послання. Твір звернений до Г Квітки-Основ’яненка з вдячністю за його нарис: Утни, батьку, щоб нехотя На ввесь світ почули. Що діялось в...

Штрихова стилістика “Штрихова стилістика” – заміна довгих описових періодів лаконічною фіксацією зображення, міркувань оповідача або персонажа. Швидка зміна переживань та настроїв передається стислими “мазками”, “штрихами”. Задля цього...

М. Коцюбинський в історії української літературної мови До непересічних явищ української літературної мови належить мовотворчість М. Коцюбинського. Як стиліст М. Коцюбинський був неперевершений. Його твори – зразок лексичної, фразеологічної, синтаксичної та стилістичної...