Данина, престолонаслідник царства Янь, жив заручником у країні Цинь. Тамтешній князь знущався з нього, не відпускав додому. Ображений Данину задумав помститися кривдникові.
Вирвавшись нарешті з полону, він прийнявся сзивать храбрейших воїнів для походу на владику Цинь. Але планам спадкоємця Даня противився його наставник. Він радив не нападати на Цинь поодинці, а залучити союзників
“Серце не може чекати!” – викликнув спадкоємець. Тоді наставник представив своєму володареві знаменитого мудреця Тянь Гуана, якого прийняли при
Спадкоємець прийняв раду, а мудреця попросив зберегти все в таємниці. Тією, ображеною недовірою, покінчив із собою – заковтнув мову й умер
Коли Цзин Кэ довідався, що покликано виконати, він розробив спеціальний план: піднести правителеві Цинь голову його ворога й креслення ще не завойованої їм землі, а потім убити лиходія. З тим і відправився Вцинь.
План його майже вдався. Коли він уже заніс кинджал, щоб покарати циньского
Цзин Кэ метнув кинджал, але промахнувся. Зате князь вихопив меч і відсік зловмисникові обидві руки. Як говориться, і за володаря не помстився, і подвигу не зробився
Бань Гу
Стародавні історії про ханьском У-ди – государя Войовничому – Древні повісті (I-VI вв.)
Якось провісник напророчив майбутній дружині ханьского імператора велику долю. Вона й справді народила сина, що став государем У-ди.
З дитячого років хлопчик відрізнявся ясним розумом, умів залучити до себе серця. Спочатку спадкоємцем уважався син Чи наложниці, але на стороні У-ди виступила його теща, сестра імператора, і незабаром він був оголошений спадкоємцем царюючого государя, а в чотирнадцять років воссел на престол
Імператор У-ди жагуче цікавився вченням про безсмертя, волшебствами й чарівництвом. З усіх боків до двору стікалися маги й чарівники. Ще любив він таємні подорожі по країні.
Не раз при цьому попадав в історії: те розбійники напали, то старий, власник дорожнього подвір’я, замислив напад, і тільки шляхетна наложниця врятувала імператора, за що й була подарована найвищою нагородою. Першому сановникові государя навіть довелося із собою покінчити, щоб віднадити У-ди від подібних пригод
Государ був досить допитливий і збирав рідкі книги, чудесних звірів та інші дивини, а придворні поети оспівували все це у віршах. Та й сам імператор не гребував поезією. Любив він і достойнейших людей привечать при дворі.
Правда, і стратив їх за найменшу провину. Цзи Ань намагався образумить государя, але той не почув радам. Цзи Ань умер сгоря.
Мріючи продовжити свої дні, У-ди зустрічався з богинею Заходу Сиванму, у садах якої росли персики довголіття. Крім того, за порадою магів містив у палаці тисячі наложниць, тому що вірив, що злиття з жінкою дарует безсмертя
Один раз, об’їжджаючи свої володіння, государ побачив красуню, що у покладений строк народила йому спадкоємця й незабаром умерла, Від труни її струменів чудесний аромат – наложниця не була земною жінкою
Але як не намагався У-ди досягти безсмертя, у покладений строк він помер і був похований. Говорять, що й після смерті він відвідував своїх наложниць і ділив з ними ложі. Довго ще траплялися всякі благовестние знамення. Вірно, покійний імператор зробився небожителем
(2 votes, average: 5.00 out of 5)