В історію української культури М. Старицький увійшов як організатор національного професійного театру і голова першого на Україні театрального товариства, режисер, актор, видавець. Це був період зрушень у суспільно-політичному житті країни. Загострилася криза кріпосницької системи.
Студентська молодь жваво відгукнулась на політичні події часу. У період соціального і культурного піднесення Старицький перебуває у вирі громадського життя: відвідує студентські збори і мітинги, на яких обговорюються національні і політичні проблеми, активно
До її складу входили М. Садовський, П. Саксаганський, М. Заньковецька, І. Карпенко-Карий та ін. Діяльність М. Старицького гідна подиву. Він створив новий хор
Театральний колектив побував з гастролями у Петербурзі, Москві, Астрахані, Вільнюсі, Мінську, Варшаві та інших містах. М. Старицький був одним з організаторів Всеросійського театрального товариства. 1897 року було скликано Перший всеросійський з’їзд діячів сцени.
Тут були В. Немирович-Данченко, М. Єрмолова, М. Савіна та ін. Поява М. Старицького в залі викликала овацію. Він висловив протест проти переслідування царизмом української мови. У Києві драматург очолював Літературно-артистичне товариство.
Багатогранна діяльність М. Старицького має велике значення. Він віддав усі свої сили і хист для національного і культурного відродження України.