ПАСПОРТ ТВОРУ
Рід літератури: патріотична лірика.
Жанр: ліричний вірш.
Віршовий розмір: ямб.
Художньо-стильові особливості: твір присвячено рідному краєві. Написаний у формі звертання, він являє собою низку риторичних запитань, різних за змістом і тональністю, які йдуть за певним образом-картиною. У вірші відтворено художній образ України.
Ліричний герой сподівається, що спогади про рідний край порягу – ють його душу від несправедливості й зневіри. Вірш “О земле втрачена, явися!..” належить до невольницької лірики.
Обрамлення підсилює тужливі настрої поета.
Примітки: Для поета Україна – не просто образ рідної землі. Це незамінний складник його душі, що завдає страждань і водночас лікує.
О земле втрачена, явися бодай у зболеному сні і лазурове простелися, пролийся мертвому мені! І поверни у дні забуті, росою згадок
Де дня розгойдані тарілі? Мосянжний перегуд джмелів, твої пшеничні руки білі над безберегістю полів, де коси чорні на світанні і жаром спечені уста, троянди пуп’янки духмяні і ти – і грішна, і свята, де та западиста долина, той приярок і те кубло, де тріпалася лебединя, туге ламаючи крило? Де голубів вільготні лети і бризки райдуги в крилі?
Минуле, озовися, де ти? Забуті радощі, жалі. О земле втрачена, явися бодай у зболеному сні, і лазурово простелися, і душу порятуй мені.
(2 votes, average: 5.00 out of 5)