” Пісня про рушник ” аналіз твору – тема, ідея, жанр, сюжет, композиція, герої, проблематика та інші питання розкриті в цій статті.
ПАСПОРТ ТВОРУ
Рід літератури “Пісня про рушник”: інтимна лірика.
Жанр “Пісня про рушник”: Ліричний вірш (пісня).
Мотив “Пісня про рушник”: Материнської любові й рушника як символу життєвої дороги.
Віршовий розмір “Пісня про рушник”: анапест.
Художньо-стильові особливості “Пісня про рушник”: сповідь-спогад ліричного героя, у якій матір дарує синові вишитий рушник
Ліричний герой поезії дуже тепло згадує свою матір.
Автор цим твором порушує питання дитинства, а також прощання з батьківською хатою та материнську тривогу за долю власної дитини.
Форма вірша має значну кількість повторів, що наближає його до пісні.
Примітки: Композитор Платон Майборода написав музику до цієї поезії. Виконавців твору було багато, зокрема Дмитро Гнатюк, Олександр Таранець,
Пісня про рушник Рідна мати моя, ти ночей не доспала, Ти водила мене у поля край села, І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала, І рушник вишиваний на щастя дала. І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала, І рушник вишиваний на щастя, на долю дала. Хай на ньому цвіте росяниста доріжка, І зелені луги, й солов’їні гаї, І твоя незрадлива материнська ласкава усмішка, І засмучені очі хороші твої. І твоя незрадлива материнська ласкава усмішка, І засмучені очі хороші, блакитні твої. Я візьму той рушник, простелю, наче долю, В тихім шелесті трав, в щебетанні дібров. І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю: І дитинство, й розлука, і вірна любов. І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю: І дитинство, й розлука, й твоя материнська любов.
ДУМКИ ПРО ТВОРЧІСТЬ АНДРІЯ МАЛИШКА
“Малишко – один з найяскравіших наших національних поетів… він згорів дочасно, упав на пів – шляху, полишивши нам золоті розсипи своїх поезій, нев’янучу красу своїх пісень” (Олесь Гончар).