1. Основними владними функціями в Древній Русі володіли князь, дружина й віче. При цьому слід зазначити відсутність чіткого поділу повноважень між цими суб’єктами влади. Основна частина населення – селяни – формально, видимо, ще не були відділені від влади, однак фактично особистої участі в діяльності владних інститутів (зокрема, віча) не приймали.
2. Відносини між князем і дружиною будувалися на особистих зв’язках, що закріплювалися системою дарувань і спільних бенкетів. Князь у своїх рішеннях багато в чому залежав від дружини.
Князівська влада поступово підсилювалася, що виражалося, крім усього іншого, у падінні авторитету “старшої” дружини.
3. Відносини між князем, що очолював дружину, і містами із сільськими поселеннями, що примикали до них, будувалися на регулярних виплатах полюдья й (або) данини. Розподіл отриманих засобів входив у прерогативу князя. У той же час він виступав як своєрідне уособлення колективного власника засобів, зібраних дружиною у вигляді данин і полюдья.
4. Обслуговуванням князя й дружини займалася “службова організація”, у надрах якої формувалися
5. У певний період всі перераховані владні “органи” перебували в стані нестійкого балансу. Згодом, однак, співвідношення сил початок змінюватися, причому в кожній землі по-своєму.
Цит. по: Данилевський И. Н. Древня Русь Очами сучасників і нащадків (9 – 12 Вв. ): Курс лекцій. М., 1998. с. 46 – 53.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)