Духовні шукання й відкриття князя Андрія Болконського

Герої Л. Н. Толстого дуже важко піддаються однозначному визначенню. Вони не діляться на гарні й поган, добрих і зл, розумних і дурних, вони просто живуть, шукають, часто помиляючись у своїх пошуках. Князь Андрій Болконський – одна із самих яскравих і найтрагічніших фігур роману “Війна й мир”. З першої своєї появи на сторінках добутку й до смерті від ран у будинку Ростових життя Болконського підпорядковане своїй внутрішній логіці. І у військовій службі, і в політичній діяльності, і у світлі, і, що саме дивне, у любові Андрій залишається самотнім

і незрозумілим.

Замкнутість і скептицизм – от відмітні риси Андрія навіть у його спілкуванні з улюбленими людьми: батьком, сестрою, Пєром, Наташею. Мар’я говорить йому: “Ти всім гарний, але в тобі є якась гордість думки”. Але він далеко не людиноненависник.

Він всією душею бажає знайти застосування своєму розуму й здатностям, “він так всіма силами душі шукав одного: бути цілком гарним!” Але його життя схоже не на пошуки нового, а на втечу від старого. Гострий розум підштовхує його до діяльності, але внутрішнє відчуття стихії життя зупиняє, указуючи на даремність зусиль людини. Починання

Андрія закінчуються розчаруваннями.

Його бажання служити батьківщині, справі зіштовхується із загальною байдужністю.

Людина із тверезим і скептичним розумом, князь Андрій не міг знайти собі місця в середовищі брехливого користолюбства й улесливого кар’єризму, що царювали у світському й військовому житті.. Його патріотизм і відповідальність за справу найбільше яскраво проявляються на службі в Сперанського й у війні 1812 року: “Він весь був відданий справам свого полку, він був турботливий про своїх людей і офіцерів і ласкавий з ними. У полицю його називали “наш князь”, ним пишалися і його любили”.

Але поступово він доходить висновку, що всього його старання – не більш ніж суєта.

Життєвий шлях князя Андрія – це історія розчарувань, але одночасно й історія збагнення сенсу життя. Болконський поступово позбувається від ілюзій – прагнення до світської слави, військовій кар’єрі, до суспільно-корисної діяльності. Він у суперечці з Пєром заперечує можливість перетворень навіть у межах маєтку. Однак сам реформує своє господарство й відпускає селян на волю, що було по тим часам нечуваним нововведенням.

Головне в натурі Андрія Болконського – чесність і щирість, тому він боїться гучних слів і обіцянок. Краще мовчати й не діяти, а якщо щось робити, то теж без зайвих слів.

Навіть зі Сперанським він поводиться насторожено, хоча в душі привітає його починання.

Усякі ж розмови про любов до “ближніх” князь уважає святенництвом. Любити треба в першу чергу себе й своїх рідних. А, поважаючи себе й надходячи по честі, людина неминуче буде корисний людям, у всякому разі, не нашкодить ім.

Відповідальність за інших людей Андрій уважає непомірним тягарем, а прийняття за них рішень – безвідповідальністю й самозакоханістю.

Періоди розчарувань переміняються в князя Андрія періодами щастя й духовного відродження. Таким щасливим часом були для нього бої при Аустерліці, служба у військовій комісії, любов до Наташі. Але на зміну цим щасливим хвилинам знову приходило внутрішнє спустошення й розчарування. Одне з найважливіших питань, що мучили Андрія Болконського, було питання про місце людини в житті.

Він переконується в тім, що все відбувається не по велінню героїв і вождів, а саме собою, випадково або з волі долі. Особливо яскраво ця істина відкрилася йому напередодні Бородінського бою. Чесний і відвертий перед собою, Андрій хоче такій же відвертості і ясності в очікуваних подіях: “Коли війна тепер, так війна. Війна не люб’язність, а сама бридка справа в житті, і треба розуміти це й не грати у війну”. Він осягає цінність життя окремої людини, від маршала до солдата.

Поранення й передсмертні міркування, що пішли після нього, перевертають свідомість Андрія. Для нього проясняється те, що він завжди в собі носив, але не випускав назовні, розуміння простоти життя й любові як головної цінності, що робить людей людьми. Умираючи, він прощає й Наташу, і Анатоля Курагіна, і увесь світ з усіма його недоліками.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Духовні шукання й відкриття князя Андрія Болконського