Чернявський Микола – Біографія

Микола Федорович Чернявський ( 3 січня 1868 – 19 січня 1938), поет, педагог і земський діяч родом Торської Олексіївки (Октябрське (добропільський район)), Бахмутський повіт Катеринославської губернії, син священика. Згодом його сім’я переїхала у Божедарівку Слов’яносербського повіту.

Про своє народження М. Чернявський написав так:

“Перед Різдвом 1867 року, 22 грудня (за новим стилем 3 січня 1868 р.), під солом’яною стріхою, в селі Торській Олексіївці (або Шаховій) Бахмутського повіту, побачив світ Божий. У сім’ї молодого диякона, четвертою

дитиною було вписане моє ім’я в книгу буття… Охрестили, дали ім’я Микола й 24 грудня, на Святвечір, коли по селу лунали співи колядників, святкували мої перші іменини…

Водою з річки Торця (колишній Тор) була наповнена купіль моя… “.

Закінчив Катеринославську духовну Семінарію, з 1889 учителював у Бахмутській духовній школі, 1901 – 03 працював земським статистиком у Чернігові, з 1903 жив у Херсоні і до 1919 працював там у губернію земстві, пізніше вчителював.

Перші вірші Ч. датовані 1889; окремі зб. поезій: “Пісні кохання” (1895), “донецькі сонети” (1898), “Зорі” (1903). Крім того, Ч. брав

участь у вид. альманахів “дубове листя”, “З потоку життя”, “Перша ластівка”; друкувався в ж. “ЛНВ”, “Правда”, “КСт.” й ін., а за сов. часу в ж. “Життя й Революція”, “Червоний Шлях”, “Зоря”. У тематично багатій ліриці Ч. особливо визначається писана під впливом фольклору й Т. Шевченка любовна поезія, іст. твори, присвячені Козаччині, зокрема добі Б. Хмельницького, патріотичні вірші, присвячені Україні, пейзажна лірика тощо.

У дорев. поезії Ч. – один з найвизначніших майстрів сонета, зокрема в “донецьких сонетах” він. перший в укр. поезії створив жанрові картини з життя донецького селянства і робітництва. Писав також оп., спогади тощо; 1894 переклав “Слово о полку Ігореві”.

У 1917 році очолив товариство “Українська Хата в Херсоні”. Постання укр. держави 1917 Ч. привітав, але активної участи в її будівництві не взяв і по її поразці залишився під совєтами, хоч сов. письм. теж не став і з 1933 зовсім перестав друкуватися. Пізніше був репресований, і твори його були заборонені; реабілітований по смерті Й. Сталіна.

Але сов. критика і після реабілітації закидає Ч. укр. націоналізм.

Засну і чую в тій хвилині, Як ліс шумить, співа дівчина, Йдучи надвечір до криниці,

Як дзвін гуде в старій дзвіниці. І бачу рідні гори білі, Понад дінцем в гаю блукаю І давніх днів утіхи милі

Вві сні я знов переживаю.

Найповніше вид. Ч.: “Твори”, т. І-X (1927-1931). Після реабілітації вийшли короткі вибірки: “Поезії” в одному т. (1959) і “Твори”, т. І-II (1966). Повна бібліографія творів Ч. у біо-бібліографічному словнику “Укр. письменники” (т.

III, 1963).

Смерть

Довгий час помилково вважалося, що М. Чернявский загинув у 1948 році.

Лише у 1992 році пошуковці встановили справжню дату смерті письменника. Він був розстріляний опівночі з 19 на 20 січня 1938 року. Виписка з акту свідчить: “Постановление Тройки УНКВд по Николаевской области от 27 ноября 1937 года о расстреле Чернявского Николая Федоровича, 1867 г. приведено в исполнение 19 января 1938 года в 24 часа*.

И. о. начальника Херсонского горотдела НКВд Павленко”.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 2.50 out of 5)

Чернявський Микола – Біографія