Іван Драч – Балада про Сар’янів та Ван-Гогів

ІВАН ДРАЧ БАЛАДА ПРО САР’ЯНІВ ТА ВАН-ГОГІВ Хата у серці світитися мусить,

Погідною бути при всякій погоді. Стоять Парфенони солом’яно-русі, Синькою вмиті, джерельноводі. Мами мої чисті в мелодіях кропу, В мелодіях гички зеленоросої,

Призьба тече у вогненну шопу З-під вашого пензля з сипучого проса. В проваллях чекає розсипчаста глина Рук ваших чорних, звітрілих, гречаних.

І мліє палітра на згорблених спинах, Розведена потом в мішках десятчаних. Поорані віком смагляві лиця: Горпини і Теклі, Тетяни і Ганни – Сар’яни в хустках,

Ван-Гоги в спідницях, Кричевські з порепаними ногами. Сніпки золотисті загачують греблю, Бо хата блакитна текла б в небеса…

Мамо! Я ваші думи тереблю, І крапка в баладі моїй – сльоза.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Іван Драч – Балада про Сар’янів та Ван-Гогів