Мета: ознайомити учнів із життєвим та творчим шляхом Василя Чухліба; розкрити красу і своєрідність його творів; удосконалювати навички свідомого виразного читання; вчити оцінювати вчинки дійових осіб; розвивати зв’язне мовлення учнів, образне мислення, інтуїцію читача; виховувати бережливе ставлення до природи.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
Гра “Віднови вірш”
ХАТКА
Равлик-син прийшов до татка: | (Равлик-син прийшов до татка: |
То | – Затісна у мене хатка, |
Якщо виросту ще трішки, | Якщо виросту ще трішки, |
– Затісна у мене хатка, | То не влізуть в неї ріжки. |
Глянув батько на хатинку: | Глянув батько на хатинку: |
Підростає хатка теж. | – Не журися, любий синку, |
Бо не тільки ти ростеш, | Бо не тільки ти ростеш, |
– Не журися, любий синку, | Підростає хатка теж.) П. Сорока |
III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
Гра “Обличчям до обличчя”
Учні в
IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
– Сьогодні ми відкриємо ще одну сторінку української дитячої літератури. Ознайомимося з життєвим і творчим шляхом Василя Васильовича Чухліба.
V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Біографічна довідка
– Василь Чухліб народився в селі Лебедівка на благословенній землі древньої Чернігівщини, і мальовнича краса її природи з малих літ глибоко запала йому в серце, щоб вихлюпнутися схвильованими рядками в його поетичній прозі.
Районна газета “Правда Остерщини” опублікувала перший вірш Василя Чухліба, коли він був ще учнем середньої школи. У 1970-ті роки новели В. Чухліба, надруковані в періодиці, привернули увагу редакції журналу “Малятко”, і тоді письменникові запропонували виступити з оповіданнями для дітей. Згодом з творів, надрукованих у “Малятку”, склалася перша книжечка молодого літератора “Хто встає раніше”. Відтоді письменник не полишає працювати для дітей. Пише В. Чухліб короткі оповідання та казки – прозорі, як кришталь, тихі, як тепле літо.
Більшість із них – про природу. Живе Василь Чухліб у Києві. Василю Чухлібу присуджено премію імені Лесі Українки 1996 року.
2. Опрацювання статті про Василя Чухліба у підручнику (с. 151)
Гра “Рибки”. Самостійне мовчазне читання статті учнями
– Якими мовами перекладені оповідання Василя Чухліба?
– До чого вони закликають?
– У яких книжках письменник розповів про різноманітні випадки із життя дітей?
3. Опрацювання оповідання В. Чухліба “Равлик” (с. 152-153)
1) Гра “Упізнай героя”.
– Лізе-лізе потихеньку,
Тягне гору помаленьку,
А коли лякається –
У горі ховається. (Равлик)
2) Робота над заголовком.
– Промовте заголовок: із захопленням; із радістю; зі здивуванням; з невдоволенням.
3) Читання оповідання учнями в парах одне одному.
– Чи сподобалося вам оповідання?
– Який настрій воно у вас викликало?
– Хто є головними персонажами оповідання?
Фізкультхвилинка
4) Словникова робота.
– Доберіть синоніми до слів: вигулькнув (з’явився); упертюх (упертий, непоступливий, настирливий); здолати (перемогти, підкорити).
5) Повторне читання оповідання учнями вголос.
– Про яку подію із життя Тетянки розповів автор?
– Що вас зацікавило у творі?
Цікаво знати! (додаток)
Одними з найдавніших жителів планети є равлики. Учені стверджують, що ці крихітки з’явилися більше 500 мільйонів років тому. Вони можуть адаптуватися до будь-якого середовища, не вимагають багато їжі.
Равлики живуть у середньому близько 15 років. Їх життєздатність уражає: під час несприятливих умов вони можуть впасти у сплячку навіть на півроку! З настанням холодного періоду року молюск утягує ногу і голову в раковину, сховавшись попередньо під листя або в землі. Вхід закривається слизом, який з часом твердне. Триває цей сон аж до настання весни.
Таким чином, равлики можуть переносити сильний холод і спеку. Приміром, садові представники можуть витримувати температури аж до -120 °С. З настанням теплої пори року равлики прокидаються і жадібно накидаються на їжу. Вони розмножуються шляхом відкладання яєць.
Равлики не здатні жувати, вони перетирають їжу своїми 25 тисячами зубами, які розташовані у вигляді терки.
Їдять вони все: маленьких личинок, траву, листя, черв’яків. П’ють ці створіння не тільки ротом, але і за допомогою зовнішніх покривів шкіри. Висушені екземпляри за шість годин ввібрали через слизову оболонку таку кількість води, яка дорівнює половині всієї їхньої ваги. Цікавий факт!
У Франції живе бургундський равлик, який узимку в мороз і влітку в посуху спить, але, коли йде теплий тихий дощ, він починає “співати” – видає такі звуки, які нагадують мелодійний спів.
Равлики володіють однією дуже неприємною для тварин і людини особливістю, яка виявляється в основному навесні: вони є переносниками паразитів: стрічкових черв’яків і глистів.
6) Робота в групах. Читання оповідання за особами.
– За допомогою інтонації передайте здивування, радість, невдоволення Тетянки та розсудливість тата.
– Як ви розумієте зміст виділених слів?
4. Робота за ілюстрацією
– Подивіться на ілюстрацію до цього оповідання.
– Чи можемо ми віднести її до всього твору чи до певної його частини?
– Що художник зобразив на картині?
– Що він намалював у центрі картини? Удалині?
– Які фарби обрав? Який настрій вони створюють?
– Опишіть картину, використовуючи рядки з оповідання.
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
– Що нового дізналися на сьогоднішньому уроці?
– Чого навчає нас це оповідання?
– Який висновок для себе зробили?
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Переказувати оповідання: 1-ша група – від імені Тетянки; 2-га група – від імені равлика.
(2 votes, average: 3.00 out of 5)