ДИВА В ПРИРОДІ. ЮРІЙ СТАРОСТЕНКО ХТО ЦЕ ТАКИЙ

Мета: ознайомити учнів із творчістю Юрія Старостенка; вдосконалювати навички свідомого виразного читання прозових творів; вчити уявляти описані картини, розмірковувати над текстом; розвивати спостережливість, творчу уяву, здатність співпереживати; виховувати любов до природи.

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА

1. Звуконаслідувальна вправа. Гра “Що як звучить?”

Жук літає угорі і дзижчить… (жу-жу-жу).

Вуж сховався у норі і шипить… (шу-шу-шу).

Шелестить трава… (ша-ша-ша).

Пилка дзенькає…

(дза-дза-дза).

Краплі падають… (дзень-дзень-дзень).

Повний звуків день.

2. Робота над скоромовкою. Гра “Дощик”

Діти читають хором:

– накрапає дощ (тихо);

– дощ пускається сильніше (голосніше);

– злива (голосно);

– дощ слабшає (тихіше);

– дощ припинився (читання припиняється).

Рак від берега задкує,

Рибка лин над ним кепкує.

– Рак забрів в очерети,

Річку думав перейти.

III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

– Що нового ви дізналися про горобців?

– Які звуки видає горобчик, погрожуючи ворогові?

– Доведіть словами тексту, що серед горобців

немає “егоїстів”.

– У якому з текстів про горобців розкрито характер цієї пташки, а в якому подані наукові відомості про неї? Обгрунтуйте свою відповідь.

IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.

ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

– Сьогодні ми продовжимо ознайомлення з оповіданнями українських письменників.

Наш урок присвячений творчості Юрія Семеновича Старостенка.

V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Біографічна довідка (додаток)

– Народився Юрій Семенович Старостенко 13 червня 1923 р. в місті Забєлишине в Білорусії. Батько його був фельдшером, а мати – медсестрою. Юрко мало не щодня навідувався до лісу, милувався його красою і непомітно для себе переймався глибокою любов’ю до рідної природи…

1934 р. родина Старостенків переїхала до нової столиці України – Києва. Краса зустріла його і тут. Скільки близького, спорідненого до білоруської природи побачив хлопець у цьому краї, і скільки нового, небаченого потрапило в око пильного природолюба! Тут закінчив Юрій десятирічку, якраз напередодні війни з гітлерівцями. Першим бажанням випускника було кинутись у бій з ворогом.

Та замість фронту його направили разом з іншими ровесниками в Донецьку область на жнива. Працювали хлопці до знемоги і зібрали все, до останньої зернини.

Але восени 1954 р., коли Юрію Старостенкові виповнилося всього тридцять літ, його спіткало непоправне горе – він тяжко захворів.

Довгими безсонними ночами згадувалось життя, наповнене багатьма незабутніми подіями, марились білоруські бори, українські ліси – в пам’яті, виявляється, не згасли малюнки природи. То чому б не розповісти про все це людям? А тут ще й знайомство нещодавно сталося на пташиному базарі – з письменником Олександром Копиленком.

Знову попливли довгі безсонні ночі, але вже не тільки в спогадах, а й у натхненній творчій праці над аркушами паперу…

І ось 1958 р. з’явилося друком перше оповідання Ю. Старостенка про природу Карпат “Рідні гори”. А наступного року вийшла у світ перша книжка його природничих оповідань “Ловись, рибко!”.

Твори письменника лаконічні та щирі. Автор часто вдається до персоніфікації – надає явищам природи, тваринам та рослинам людських властивостей. Письменник любив повторювати: “Коли я пишу для дітей про нашу прекрасну природу, я відчуваю, що знайшов своє місце в житті”.

Фізкультхвилинка

Кря-кря-кря – танцюють каченята.

Няв-няв-няв – ходять кошенята.

Ква-ква-ква – скачуть жабенята.

Хрю-хрю-хрю – шукають поросята.

Гав-гав-гав – сідають собачата.

Кар-кар-кар – літають вороненята.

Все-все-все – закінчили малята.

2. Опрацювання оповідання Юрія Старостенка “Хто це такий?” (с. 132)

1) Робота над загадкою.

– Буркотливий, вайлуватий

В лісі ходить звір патлатий,

Одягнувши кожушину,

Мед шукає і малину. (Ведмідь)

2) Гра “Рибки”.

Самостійне мовчазне читання оповідання учнями.

– Чи впізнали ви головного героя оповідання?

3) Словникова робота.

Читання стовпчиків слів у парах одне одному

Жвакає

Задерло

Опудало

Байдуже

Пооб’їдав

Похилиться

Перемовляються

Скидається

– Прочитайте всі дієслова. Поясніть значення слова жвакає.

Жвакати – пережовувати їжу, створюючи відповідні звуки.

4) Повторне читання оповідання учнями вголос.

– Що трапилося з ведмедем?

– Визначте тему твору (про що в ньому йдеться).

5) Гра “Доведи, що…”.

– Знайдіть і прочитайте рядки з тексту, які доводять що:

…Ведмідь багато їсть восени.

…Звіру важко дістати ягоди.

6) Робота в групах. Гра “Хто швидше?”.

1-ша група – дібрати з тексту 5 дієслів; 2-га група – дібрати з тексту 5 іменників.

VI. ПІДСУМОК УРОКУ

– З творчістю якого письменника ознайомилися на сьогоднішньому уроці?

– Чи хотіли б ви прочитати інші його твори?

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Переказати зміст оповідання від імені Мишка.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

ДИВА В ПРИРОДІ. ЮРІЙ СТАРОСТЕНКО ХТО ЦЕ ТАКИЙ