Апокрифи

Апокрифи (грецьк. apdkryphos – таємне, заповідне) – велика група християнського епосу, пов’язана із сюжетами Св. Письма, Житіями Святих, версіями першопочатку світу тощо. Існували у рукописному вигляді. Зміст А. відбитий у “Палеї толковій” та “Палеї історичній”.

Окрему групу складають А. есхатологічні, де мовиться про Страшний суд та потойбіччя (“Книга про тайни Єнохові”, “Ходіння Богородиці по муках” та ін.). Ортодоксальна церква не сприймала А., накладала на них заборону. Так з’явилися індекси “ложних книг”, відомі вже в києво-руську добу, приміром, у складі “Ізборника Святослава” (1073).

А. (до яких відносилися також гадальні книги, громники, проповіді, казання тощо) мали неабиякий вплив на художню літературу. Так, “неканонічні тексти “Об’явлення Апостола Павла” були одним із джерел “Божественної комедії” Данте. Сюжет “Ходіння Богородиці по муках” переосмислювався П. Тичиною (“Скорбна Мати”).


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 5.00 out of 5)

Апокрифи