“Ставлення до тих українців, котрі зрадили свою віру”

Незважаючи на те, що сучасні держави Європи всі є світськими і не мають інституту державної релігії, релігійність в суспільстві все ще перебуває на досить високому рівні. Однією з країн, де релігія дуже важлива для громадян, є Україна, де більшість людей є православними християнами. У той же час у цьому нашому православному середовищі час від часу зустрічаються люди, такі ж українці за національністю, які почали сповідувати іншу релігію або зовсім стали атеїстами. Чи нормальний це вчинок?

Як ставитися до таких людей?

Перш за все, варто

зауважити, що люди, які відмовилися сповідувати православне християнство, все ж залишаються такими ж українцями і наділені всіма тими законними правами, які мають православні люди. У них точно так само є почуття честі і гідності, порушувати яке ніхто не має права. У нашій країні людина абсолютно вільна і вільна вірити в того Бога, який їй подобається, або навіть не вірити в Господа зовсім. Навряд чи варто пускатися в міркування, добре це чи погано. Така загальноєвропейська тенденція, права людини, в тому числі і право на свободу віросповідання, є пріоритетом порівняно з правами будь-яких спільнот, в тому числі і релігійної.

Водночас

віруючі люди точно так само зберігають свободу думки і свого кола спілкування. Тобто, якщо людина визнає тільки інших православних людей, вона має повне право не спілкуватися і жодним чином не контактувати з атеїстами або людьми, які дотримуються іншої віри. Важливо розуміти, що кожен має свої власні права, які необхідно не тільки поважати, а й приймати.

У наш час нерідко можна зустріти людей, які дещо негативно ставляться до тих, хто, так би мовити, зрадив свою віру, ставши атеїстом або почавши сповідувати іншу віру. Не можна сказати, що таке негативне ставлення повністю позбавлене сенсу. Варто розуміти, що ті, хто зрадив свою віру, одночасно зрадили і своїх численних предків, які також вірували і дотримувалися всіх православних канонів.

Він напевно заперечує всі ті принципи, які закладені в святі книги, а тому від такої людини складно чекати чогось передбачуваного або навіть хорошого. Така людина напевно зробить зрадниками віри також і своїх дітей.

Ставлення до тих, що зрадив свою віру, може бути різним. Якщо аналізувати практику, то в Україні таке ставлення сьогодні швидше толерантне та з розумінням. Але варто зауважити, що це лише риса сьогоднішнього світу, в якому гармонійно існує наша країна.

Серед українців і сьогодні є багато нерозуміння і недовіри до земляків, які чомусь відмовилися бути православними християнами і таким чином вибрали дещо інший шлях для себе і своїх близьких.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.50 out of 5)

“Ставлення до тих українців, котрі зрадили свою віру”