Антон Павлович Чехов: однин з найвидатніших російських письменників

Одним з найвидатніших російських письменників останніх десятиліть XІX ст. вважають в усьому світі Антона Павловича Чехова (1860 – 1904). Як драматург і новеліст він зробив особливо вагомий внесок у всесвітню художню літературу, його твори мали найбільший резонанс в різних країнах на всіх континентах. У XX ст. на сценах Англії та Японії, Німеччини і Сполучених Штатів, Угорщини і Польщі, Іспанії і Бразилії і т. д. з’являлися нові вистави за його п’єсами. Переклади оповідань письменника видавалися і перевидавалися, за ними знімалися фільми. Про

його творчість написано безліч досліджень різними мовами.

Мабуть, і в новому, XXІ ст. інтерес читачів, глядачів, критиків до цього майстра не вщухне – допоки будуть люди, які цікавляться книгою і театром.

Чехов прожив коротке життя, лише 44 роки, до того ж тривалий час хворів на туберкульоз легенів. Але всупереч виснажливій недузі він дуже плідно працював майже до самої смерті. Загалом його доробок разом з різножанровими короткими ранніми творами становить понад півтисячі назв, серед яких “Будинок з мезоніном” (1896), “Людина у футлярі”, “Йонич” (обидва 1898), “Душечка”^ “Дама з собачкою”

(обидва 1899), “Мужики” (1897), “В яру” (1909), “Наречена” (1903). Дещо раніше, в першій половині 90-х років, з’явилися трагічна “Палата № 6″, зла і сумна “Стрибуха” (обидва 1892), одне з найгуманніших оповідань письменника “Скрипка Ротшильда” (1894) і гірка історія проданої краси “Анна на шиї” (1895).

Власне, все ним написане наприкінці XІX – на початку XX ст. заслуговує на високу назву шедевра. Тоді ж був створений “театр Чехова”, тобто його уславлені п’єси “Чайка” (1896), “Дядя Ваня” (1897), “Три сестри” (1901), “Вишневий сад” (1904) – ця “лебедина пісня” вмираючого художника.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.00 out of 5)

Антон Павлович Чехов: однин з найвидатніших російських письменників